Запитайте у тисячі людей: Ахметов монополіст? Знайомі з цим словом скажуть «так». Але рішення єдиного уповноваженого органу – Антимонопольного комітету – про монополію «ДТЕКу» немає.

Пише Агія Загребельська, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр, засновниця “Ліги антитрасту”.

“Власником вертикально–інтегрованої групи «ДТЕК» є бізнесмен Рінат Ахметов. Найбагатша людина, що контролює чверть ВВП країни.

«ДТЕК» мав би отримати мітку «монополіст» від АМКУ ще в 2010 – 2012 роках. В цей період, завдяки дозволам Комітету та «правильній» приватизації, група отримала контроль над 70% теплової генерації та 80% видобутку вугілля.

З того часу світло та тепло в наших домівках, як і ціна за електрику, залежать не тільки від держави, а й від менеджерів Ахметова”, – зазначає Загребельська.

За її словами, «ДТЕК» займає особливо впливове місце в енергосистемі України. Перш за все завдяки продуманій політиці поглинань активів. Група не намагалася збирати все підряд. Увага концентрувалася на найважливіших, без яких функціонування системи не можливо. А саме – маневрових потужностях (теплоелектростанції та вугілля), які, на відміну від того ж «Енергоатому», дозволяють «прикрутити» обсяг поставленої в енергосистему електрики, коли попит падає, або «докрутити» – коли зростає.

“Такий підхід дозволив, інвестуючи мінімум, отримувати максимум влади, та конвертувати її у більші доходи.

Коли групі потрібно натиснути на державу, щоб мати більше доходів, їх енергоблоки позапланово виходили з ладу, а на складах не вистачало вугілля.

Загрозою віялових відключень «ДТЕК» у 2016 році добився прийняття НКРЕКП формули розрахунку ціни вугілля «Роттердам+», що підвищило вартість електрики. Так вони переклали на населення втрати від коливань курсу по доларовим кредитам, отриманим до 2014 року завдяки помилкам їх менеджменту. Разом зі збитками від активів, втрачених на тимчасово окупованих територіях та пошкоджених внаслідок бойових дій”, – пише засновниця “Ліги антитрасту”.

На її думку, сьогодні спостерігаємо схожий сценарій. Енергоблоки виходять в позаплановий аварійний ремонт, на складах не вистачає вугілля, а «ДТЕК» вимагає підвищення цін на електроенергію та розподілу з ними витрат на «зелений перехід».

«ДТЕК» не міг би так грати монопольними мускулами, якби антимонопольні закони діяли на практиці, а не лише декларувалися на папері. Сам факт визнання «ДТЕК» монополістом суттєво обмежив би можливості для тиску, дисциплінував менеджмент та зменшив апетити власника.

Загребельна додає, що якби «ДТЕК» визнали монополістом, то:

за зловживання монопольним становищем йому загрожував би примусовий поділ від АМКУ;
штрафи за порушення сягали б мільярдів гривень, а не 1,7 млн, які накладає НКРЕКП;
АМКУ не давав би їм більше дозволів на придбання нових активів;
від АМКУ застосовувалося б більш суворе регулювання (поведінкові зобов’язання): що можна робити, чого не можна, на що треба погодження та які практики потрібно змінити;
держава мала б постійно та суворо моніторити їх діяльність;
будь-які їх дефектні дії розглядалися б під кутом антимонопольного законодавства та інше.

“Зрозуміло, що для Ахметова такі перспективи не привабливі, адже дохідність та робота його бізнесу ще більш залежала б від чиновників та політиків. Тому, можливості групи та власника поки що успішно використовуються, щоб не допустити визнання монополії”, – підсумовує засновниця “Ліги антитрасту”.

Нагадаємо, вже сьогодні ми можемо бачити наслідки монополії Ахметова, адже через конфлікт з президентом, олігарх знову повертається до гри в шантаж. Відтак він почав спалювати зимові запаси вугілля.

Бурштинська ТЕС продає електрику до Європи втричі дорожче, ніж в Україні. Антикорупціонери звернули увагу на те, як олігарх витрачає вугілля. Це свідома диверсія з боку олігарха.

Отже, зараз Володимир Зеленський має всі підстави для того, щоб дійсно завдати фатального удару імперії Ріната Ахметова на користь держави.