Майже половина українців вірить у повернення Криму, про це свідчать соцопитування. Експерти розповіли, наскільки реалістично це у 2022 році та які дії допоможуть Україні повернути півострів назад. 

Згідно з результатами дослідження Active Group, 46,1% громадян України сподіваються на повернення півострова. При цьому лише 4,3% із них вірять, що це відбудеться найближчим часом, а 41,8% розраховують на повернення Криму у віддаленій перспективі. Водночас, 33,2% опитаних українців упевнені, що Україна остаточно втратила Крим і він залишиться частиною Росії.

Також більш ніж половина українців дотримуються думки, що Україна могла зберегти Крим у своєму складі у лютому – березні 2014 року, коли його анексувала РФ. Таку думку висловили 52% респондентів. Третина опитаних (32%) упевнені, що українська влада того часу не мала можливості утримати Крим.

Проте для України та всієї міжнародної спільноти, зокрема ООН та НАТО, де-юре Крим – це територія України.

Зазначимо, що президент України Володимир Зеленський, виступаючи зі щорічним зверненням до Верховної Ради 1 грудня, заявив, що Крим повернувся до світового порядку денного. Президент нагадав, що у березні 2021 року вів у дію рішення РНБО “Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”.

Цей документ визначає комплекс заходів військового, дипломатичного, інформаційного, економічного,  та гуманітарного характеру, які спрямовані на відновлення територіальної цілісності, державного суверенітету України у міжнародно визнаних межах шляхом деокупації та реінтеграції Криму.

“Територія площею 27 тис. кв. км – більша за деякі країни Європи та світу. Ми боремося не за гектари, а за людей, за своїх громадян”, – додав глава держави.

Президент також додав, що вперше з 2014 року деокупація Криму була обговорена на найвищому міжнародному рівні – на саміті Кримської платформи, що відбувся у серпні 2021 року.

“У першому саміті Кримської платформи взяло участь 46 делегацій. Кримську платформу буде закріплено в резолюції Генасамблеї ООН. Ми чекаємо на отримання нею офіційного статусу міжнародної організації” , – сказав Зеленський.

Водночас ексміністр курортів та туризму Криму (2010-2014 рр.) Олександр Лієв наголосив, що Україна входить у 2022 рік із новими політичними інструментами.

“На відміну від минулих років, коли українські політики боролися з анексією Криму лише гучними гаслами та прогнозами, у 2022 році почне реалізовуватись конкретний, затверджений план дій”, – каже Лієв.

Він також додав, що Кримська платформа, яка вже прозвучала на весь світ і дуже дратує Росію, стане важливим дипломатичним інструментом тиску на світову спільноту на Москву.

“Ми зможемо протистояти Росії, заручившись підтримкою Заходу”, – упевнений ексміністр.

Крім того, Лієв звертає увагу, що останніми роками міцність української армії – збільшується.

“У питанні повернення Криму ми зможемо розраховувати не лише на дипломатичні зусилля, а й на підтримку збройними силами. У 2022 році ми значно наблизимося до моменту деокупації Криму”, – зазначає Лієв.

Своєю чергою, політолог Руслан Бортник також вважає, що через напружену ситуацію на сході України в 2022 році питання Криму може виявитися “замороженим”.

“Тему Криму можуть винести за дужки, якщо на Донбасі продовжиться ескалація конфлікту”, – каже Бортник.

Водночас Бортник не виключає, що може з’явитися якась нова модель вирішення питання Криму.

“У 2022 році кримська тематика все ж таки порушуватиметься. Можливо, з’являться ідеї про тимчасове спільне управління півостровом або якийсь вид присутності української влади в Сімферополі. У будь-якому випадку необхідно розуміти, що анексія Криму лежить в корені протистояння між Росією і Заходом. Донбас незважаючи на гостроту проблеми, все ж таки є похідною від кримської ситуації. Без її вирішення нормалізувати відносини між Росією, Україною та Заходом неможливо”, – підсумував Бортник.