Росія не відмовилася від ідеї підпорядкування України в тому чи іншому вигляді, тому загроза повномасштабної агресії, навіть після заяви Шойгу про відведення російських військ від кордону залишається.
Про це пише політичний аналітик Олександр Кочетков для Главреда.
Варто відзначити, що Путін у своєму посланні до Федеральних Зборів надзвичайно багато говорив на тему екології. З чого б раптом про це говорити в Росії, при її ставленні до людей і до всього іншого?! Виглядає як блеф, але для нього є причина, адже Путіна цікавить поїздка на Всесвітній форум з екології, де також повинен бути і президент США Джо Байден, з яким він сподівається обговорити розділ світу, бо, на його думку, Україна потрапляє до зони впливу Росії.
Відповідно, до зустрічі з Байденом, Росія не хоче провокувати США – вони витримують неофіційний протокол і знімають агресивну риторику, оскільки та сторона, імовірно, погодилася на переговори. Тема екології в майбутньому може стати тією темою, яка може зблизити Росію і США – зрештою, не можуть же вони відкрито обговорювати, як саме ділити світ між собою!
Однак, якщо розмова піде не так, як хотілося б Кремлю, все може моментально відкотитися назад. Тому що у Росії немає принципової проблеми в тому, щоб відправити війська назад, а потім знову повернути їх під кордон. І тому цілком ймовірно, що нинішній відступ – тактичний. Тому як залишається 5-10% ймовірності того, що відведення військ це – маскування, через яке Україна б розслабилася і видихнула, а Росія змогла б почати раптову десантну операцію на березі Азовського моря.
Перехід у повномасштабний наступ для Росії – це крайній захід, при якому вони будуть вигрібати по повній від світової спільноти, отримають внутрішні проблеми через значну кількість загиблих військовослужбовців і потраплять у ситуацію, коли окупаційний режим буде зобов’язаний нас годувати.
Але вони хотіли б вирішити проблему дипломатичним шляхом – так значно дешевше. Їх політичний план виглядає так: Україна залишається формально самостійною і на самозабезпеченні. Для РФ це принципово важливо: вони не хочуть нас годувати, але вони розуміють, що це неможливо зробити, щоб тут, всередині країни, не було внутрішнього опору і партизанської війни.
При цьому вони хочуть, щоб усі серйозні питання – зовнішньої політики, зовнішньої економіки або обороноздатності України – вирішувалися в Кремлі. Іншими словами, їх мета – сформована легітимна влада формально незалежної України, яка забезпечувала б проживання на цій території, але була повністю орієнтована на Москву, а не так, як зараз це відбувається з Донбасом.
