Вчора близько 18:30 годин в туалеті власного офісу на вулиці Велика Васильківська, 4 А був знайде застреленим нардеп від депутатської групи “Довіра” Валерій Давиденко.

Тіло виявила прибиральниця.

З її слів очевидиці, труп був в неприродній позі напівсидячи на кахельній підлозі, навколо бризки крові. Поруч валявся пістолет. Прибиральниця відразу ж викликала поліцію.

Дізнавшись, хто потерпілий, на місце події з’їхалося не тільки керівництво Шевченківського управління поліції, а й начальство зі столичного поліцейського Главку зі своїми фахівцями, пересувною криміналістичною лабораторією, експертами-криміналістами, судмедекспертами і кінологами.

Самогубство?
За інформацією джерел “Країни” в МВС, первинний огляд місця події вказує на те, що Давиденко міг накласти на себе руки. У всякому разі порушень обстановки в його кабінеті не виявлено. З нагоди вихідного дня в офісі, крім охоронця і прибиральниці, майже нікого не було.

З їх слів, Давиденко приїхав в офіс днем, ні в кого це не викликало підозр, так як він часто працював у вихідні. Пострілу ніхто не чув.

Ближче до вечора до нього на зустріч приїхав, за даними джерел “Країни” в поліції, його давній соратник і компаньйон нардеп-мажоритарник з тієї ж депутатської групи “Довіра” Борис Приходько. Офіс, однак, виявився закритим, а Давиденко на дзвінки не відповідав.

Приходько запідозрив недобре і попросив викликати прибиральницю, у якій був ключ від офісу. Та приїхала і виявила труп.
Криміналісти взяли змиви з долонь Давиденко, щоб в ході подальших експертиз встановити, чи є на них продукти пострілу, щоб підтвердити, чи стріляв він з зброї або пістолет підкинутий.

Також будуть призначені балістичні та трасологічні експертизи, щоб встановити траєкторію польоту кулі і виключити зовнішнє втручання. Весь офіс оглянули на наявність відбитків пальців сторонніх осіб, які пізніше виділять після порівняння з відбитками працівників офісу.

Вивчають і матеріли з камер відеоспостереження.

Також будуть ретельно перевірятися всі останні контакти Давиденко перед смертю, як дзвінки, так і особисті зустрічі.
В ході проведення першочергових слідчих дій висунуто кілька робочих версій: суїцид через особисті мотиви, доведення до самогубства і вбивство, обставлене як суїцид.

Останнє припущення (що це не самогубство, а вбивство) поки не має будь-яких підтверджень. І найбільш вірогідною версією вважається самогубство. Але слідчі дії тривають.

Справа про 2 мільярди
Валерій Давиденко – великий аграрний бізнесмен (зокрема, йому належить агрокомпанія “Агродом”). Він і його партнери по Терра-банку (Юрій Колобовим і Борис Приходько) за часів Януковича займали серйозні посади. Колобов став міністром фінансів, Приходько – першим заступником голови Нацбанку, а сам Давиденко – заступником міністра аграрної політики.

Після Майдану у всіх трьох почалися неприємності і кримінальні справи. Колобов поїхав в Іспанію, де отримав політичний притулок, а Приходько був затриманий 31 липня 2014 по підозрою в розкраданні коштів Аграрного фонду в розмірі 2 млрд гривень. Тоді ж у цій справі проходив і Давиденко. Але підозрюваним він не став. У 2014 році він обрався в нардепи по мажоритарному округу в Чернігівській області.
А справу проти Приходько (він вийшов з під арешту в грудні 2014 року) поступово було спущено на гальма. Приходько, разом з Давиденко, вибралося за мажоритарними округами в Чернігівській області на виборах в Раду в 2019 році увійшовши до фракції БПП.

Восени минулого року нардеп від “Слуги народу” (пізніше виключений з фракції) Антон Поляков звинуватив тодішнього главу Офісу президента Андрія Богдана і пов’язаного з ним генпрокурора Рябошапку в лобіюванні інтересів Давиденко і Приходько і в захисті їх від кримінальних справ.

Тому однією з версій мотивів самогубства (або вбивства) нардепа, яка обговорюється в ЗМІ, є припущення, що після відходу Богдана і Рябошапки, у Давиденко зникла “дах” і розслідування кримінальних справ по Аграрному фонду могло тепер активізуватися.

У той же час, джерело “Країни” в оточенні Давиденко відмітає таку версію.
“Ніяких рухів по цій справі і взагалі з якихось інших кримінальних справах щодо Давиденко не було. Останній раз його викликали на допит півтора-два роки тому. З тих пір ніхто його не турбував. З Богданом він знайоми, але відносин близьких не мав. У справі про аграрному фонду він ніколи не проходив як підозрюваний, хоча в 2014 році його активно до цієї справи намагалися пришити. Але навіть тоді, коли була реальна загроза арешту, Валерій діяв чітко, холоднокровно, без паніки. І вже тим більше, він не панікував б зараз, якщо б навіть цю справу і відновили і йому хотіли вручити підозра (ознак чого, повторююсь, не було). З урахуванням нинішнього розвалу правоохоронної і судової системи нічим серйозним це б йому не загрожувало “, – сказало джерело.

За його словами, єдина крупна подія, яка відбувалося в останні тижні життя Приходько – це продаж його частки в одному з агропідприємств. “Угода складна, але йшла планово. Я не чув, щоб там була якась критична ситуація, хоча, можливо, ми не володіємо всією повної інформації. В будь-якому випадку, цю історію з продажем потрібно досліджувати ретельно”, – говорить знайомий Давиденко.

Він також говорить, що спілкувався з ним в п’ятницю 22 травня і він був в нормальному стані. “Всім поставив завдання на наступний тиждень, про якісь проблеми не говорив”, – згадує джерело.

Він не може назвати будь-які мотиви самогубства. І не відкидає версію про вбивство. “Ті дані, які зараз збирає слідства поки вказують на самогубство. Але я б відкидати версію вбивства не поспішав. Ворогів у Давиденко, як і у будь-якого великого українського бізнесмена було чимало”, – говорить джерело.
Прихильник продовження мораторію на продаж землі
Давиденко був відомим парламентарієм в аграрних колах. Любив говорити: “Політика – це, перш за все, компроміс … І питання – в чому він повинен бути?”.

За свою політичну програму він підтримував розвиток сімейних фермерських господарств і відстрочку відкриття ринку землі.

“Я розумію, що земля – ​​це капітал, який повинен працювати на людей. Ми повинні якомога швидше віддати право на власність людям. Тому що зараз вони фактично не власники, а довічні управлінці. З точки зору державного підходу можу сказати, що я не підтримую зняття мораторію завтра або в наступному році. Це повинно відбутися не раніше, ніж років через п’ять “, – висловлювався Давиденко.