Однією з тенденцій 2022 року в Україні стане своєрідна «декомунізація опозиції», результат якої визначить вектор політичних процесів у наступні кілька років.

Ні для кого не секрет, що переважна більшість вождів нашої «опозиції» – це вихідці з компартійної еліти, які застовпили за собою «монополію на патріотизм». Найяскравіші приклади – ті ж Порошенко та Турчинов, можемо також згадати екс-генпрокурора Луценка та екс-спікера ВР Парубія, повідомляє телеграм канал Вертикаль.

Нашим «комуністам у вишиванках» донедавна було досить затишно в їхній електоральній ніші. І вони, по суті, «проспали» появу нового покоління молодих політиків, які також претендують на «патріотичну» електоральну нішу.

Це покоління – неоднорідне, до нього можна віднести і добровольців «Правого сектора», і умовно «прозахідних» діячів, які поки що не зайшли до парламенту.

А що ви думаєте про це? Напишіть свої думки у коментарях, а ми продовжуємо.

У «Євросолідарності» не готові конкурувати за молодих політиків патріотичного флангу, в офісі на Лаврській у принципі не мислять себе без «ЄДИНОНАЧАЛЬНИКА» Порошенка.

Технологи Ахметова якраз хочуть залучити на свій бік молодих політиків «патріотичної ніші», але поки що не розуміють, як це зробити.

Основна сутичка за право «підібрати» перспективні кадри буде між Банковою та «прозахідною опозицією», яка зуміла пройти до парламенту.

Буквально «на поверхні» лежить один факт: усі (або майже всі) діячі нашої «опозиції» – вихідці чи діти з компартійної еліти. На цей факт можна було б не звертати уваги, якби не нещодавні події в Казахстані, які показали – Кремль завжди намагається використати вихідців із компартійної еліти для побудови свого “СРСР 2.0”, пише Телеграм-канал Таємниці депутата.

Наприклад, колишній генпрокурор Луценко – син першого секретаря Рівненського обкому Комуністичної партії України Віталія Луценка.

«Патріот» та екс-спікер ВР Парубій – син працівника відділу суспільно-політичних рухів Інституту суспільних наук АН УРСР, члена КПРС Володимира Парубія.

Екс-віце-прем’єр із соцполітики Розенко – онук голови Держплану УРСР, заступника Голови Ради Міністрів УРСР Петра Акимовича Розенка.

Батько «вічного прем’єр-міністра» Яценюка – працював професором історії у Чернівецькому університеті, захистив кандидатську дисертацію на тему “Організаційно-виробнича діяльність профспілок Української РСР у роки дев’ятої п’ятирічки”. Дисертацію було захищено в Інституті історії Академії наук Української РСР у 1988 році. Сам Яценюк з юності зависав у Канаді та США.

З цього «струнчого ряду» трохи «вибивається» колишній секретар РНБО і нині голова штабу «ЄС» Турчинов – він у свої неповні 30 років сам домігся «крісла» голови відділу агітації та пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу.

Ще один «опозиціонер», екс-глава СБУ Наливайченко одружений із онукою голови КДБ Української РСР, члена політбюро ЦК Компартії України Степана Нестеровича Мухи. Так і одержав свій «кар’єрний трамплін».

І лише екс-прем’єр Гройсман «вибився в люди» вже за незалежної України. Напевно саме «завдяки своїм уродженим талантам» Гройсман у 16 ​​років став комерційним директором вінницького ринку “Юність”, де з безглуздої випадковості директором був його тато, Борис Ісаакович.

Вдале весілля «вивела в люди» та головного «опозиціонера» країни – Петра Порошенка. Адже він не просто народився керівника середньої ланки в народному господарстві.

Його батько – майбутній Герой України Олексій Порошенко, який працював директором Бендерського дослідно-експериментального заводу, був виключений з лав КПРС і в 1986 році був засуджений до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна за розкрадання державного майна шляхом зловживання своїм службовим становищем. Одружитися з донькою заступника міністра охорони здоров’я УРСР Анатолія Переведенцева і так позбутися тавра “сина ув’язненого”, замінивши його на титул “зятя заступника міністра”.