Журналіст Роман Цимбалюк оцінив вплив протестів у Казахстані на агресивні плани очільника Кремля Володимира Путіна щодо України. На його думку ситуація може бути схожою на те, що відбувалося у Білорусі.

За словами Романа Цимбалюка, відвернути увагу Путіна від нашої країни не змогли протести в Білорусі, які почалися в серпні 2020 року. Про це журналіст заявив в інтерв’ю на ютуб-каналі Олексія Печія.

Також він припустив, що казахські силовики спільно з військами ОДКБ зможуть найближчим часом приборкати ситуацію в Казахстані. Після того уся сила російської пропаганди, засобів інформаційної та дипломатичної війни, на думку журналіста, знову буде зосереджена на нашій країні.

Цимбалюк переконаний, що загалом ситуація з Казахстаном не вплине на наміри Росії щодо України через те, що основа внутрішньої та зовнішньої політики Кремля більш агресивна, адже вона передбачає боротьбу з НАТО.

“Для Росії основа зовнішньої та внутрішньої політики – це боротьба з НАТО. І Казахстаном тут цю тему ніяк не перебити”, – наголосив Цимбалюк.

На думку Романа Цимбалюка, агресивні наміри Кремля й щодо НАТО підтверджують ті самі “гарантії безпеки”, які Росія та Північноатлантичний Альянс мають обговорити 12 січня в Женеві.

Умови російських “гарантій безпеки”, як заявив Цимбалюк” вимагають не лише заборону членства України в НАТО. Вони спрямовані на те, щоб Альянс просто покинув Європу.

Однак журналіст впевнений, що в Росії нічого не вийде, щобільше – російська пропаганда тільки збільшила підтримку членства НАТО в Україні та кількість людей, які готові захищати свою землю.

Як відомо, у Казахстані вже тиждень тривають протести із сутичками та жертвами. При цьому Росія ввела у країну війська нібито для стабілізації ситуації. Це все відбувається на тлі переговорів Кремля із США та НАТО.

Водночас події у Казахстані та позиція НАТО щодо розширення на схід не перетинаються.

За словами Цимбалюка, історія з Казахстаном продемонструвала для Альянсу і всі нас можливості російської армії.

Російський десант з однаковою швидкістю відправляється вбивати людей як в Україну, так і в Казахстан. Адже виліт 75 літаків вони організували фактично за добу. Всі зафіксували воєнні здатності Росії,
– сказав Цимбалюк.

Він запевнив, що росіяни чудово знали відповідь НАТО, коли ставили божевільну вимогу не розширятися на схід. Адже, як заявили у Альянсі, Росія не має права вирішувати долю інших країн.

Цимбалюк пояснює, що за словами Путіна, Росію, мовляв, обманули в попередніх договорах з НАТО. У них прописано, що нібито організація не розширятиметься на схід. Але у документах мова йшла про Радянський Союз, а Росії таких обіцянок не давали.

Росія має ставити собі інші питання. Наприклад, чому вона веде таку політику, що всі країни, які були під її гнітом, несуться в НАТО з максимальною швидкістю. Можливо, справа у самій Росії,
– підкреслює Цимбалюк.

Зауважимо, питання зміни влади в Росії мучить Володимира Путіна багато років. Він за кермом Росії вже 22 роки. В його запасі – ще 14 років. Це – дуже довгий термін.

Водночас навряд чи Путін має рішення, чи зовсім піти, чи створити якийсь новий орган. За словами Цимбалюка, коли в диктатурах дорослішають царі, імператори, султани, завжди думають про реформи, фасадні зміни, в результаті яких вони залишуться при владі.

Через цю тему, щоб просидіти при владі десятиліття, скільки людей вони відправили на той світ… Вони розуміють, що ніхто нічого не забув,
– наголосив Цимбалюк.

Він вважає, що тема, як зберегти себе при владі, є основною для всіх диктаторів, зокрема і для Путіна.

У Росії немає проблем із грошима. Якщо подивитися на ціни на газ і нафту, на золотовалютний резерв (який продовжує рости), то все показує, що Росія не обмежена в матеріальних ресурсах.

“Якщо у тебе є гроші, то і є можливість воювати”, – відзначив журналіст. Однак врешті закінчується життєвий цикл людини. Це стосується і Олександра Лукашенка, і Нурсултана Назарбаєва, і Путіна.

На думку Цимбалюка, військова присутність Росії в Казахстані не є основою для наведення ладу. “Найголовніше показати, що під “кришуванням” Росії можна вбивати”, – сказав журналіст.