На південному фронті українська армія має тактичні успіхи і перспективу виходу на оперативний простір. Але для подальшого просування ЗСУ необхідні літаки та засоби ППО для протидії російській авіації.
Про це в коментарі одному з українських ЗМІ заявив військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Ігор Романенко назвав оперативно важливим успіх Сил оборони України на Бердянському напрямку, зокрема звільнення Старомайорського та Урожайного.
“Після цього успіху відкривається перспектива виходу на Старомлинівку”, — підкреслив експерт.
Але, нагадав ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ, це непроста перспектива, бо у росіян — перевага у повітрі, а Сили оборони України не мають достатньої кількості засобів ППО, тож легкою прогулянкою боротьба за Старомлинівку і вихід на оперативний простір для ЗСУ не буде.
На Мелітопольському напрямку, підкреслив Ігор Романенко, тривають важкі бої в районі Роботиного.
Але там також є перспектива успіху, що підтверджують дії окупантів, які перекидають на цю ділянку фронту війська з Херсонської області.
Водночас, Сили оборони мають просування як на півдні, так і в районі Бахмута Донецької області. Нещодавно очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що на Бахмутському напрямку українські військові просуваються швидше, ніж на півдні, однак наступ не припиняється. Про відмінність бойових дій на цих ділянках фронту розповів в етері одного з українських ЗМІ військовослужбовець ЗСУ Данило Яковлєв.
“Різниця між Бахмутом і напрямком, який стосується саме Мелітополя, в тому, що ворог сконцентрував дуже великі сили і всі ресурси більше кидав саме на Мелітополь. Ворог розуміє: якщо ми дійдемо до моря, то не буде Кримського мосту і логістичної підтримки Криму. Тому в Криму буде дуже тяжко російському військовому контингенту взагалі існувати. На Бахмутському напрямку ситуація трошки інша в тому плані, що вони всю зиму там активно атакували, завалювали мʼясом саме місто. На цый ділянці дуже ефективно показує себе 3-тя ОШБ, яка складається в більшості з ветеранів. У них нереально великий досвід у бойових діях ще з 2014 року. Хлопці посадку за посадкою беруть, і дуже професійно це роблять. Навіть американські військові – морські котики, піхотинці – не розуміють, як так можна атакувати. Для них така війна вперше”, – зазначив військовий.
Щодо фортифікаційних можливостей ворога Яковлєв зазначив наступне:
“Всі бачили американські фільми про Вʼєтнамську війну, де вʼєтнамці вилазять з будь-якої точки землі і просто починають атакувати американських військових. Ситуація така ж сама – тільки з російськими військовими. Вони вкопуються, як кроти. Вони це дуже професійно роблять. Вони роблять в посадці біля сотні різних дірок, де сидить по 2-3 людини, і просто як вʼєтнамці в 70-х роках вилазять з них і починають атакувати з різних напрямків. Тому дуже складно штурмувати посадки, коли ти нічого не бачиш у метрі перед собою, а десь там ще ховається ворог і готовий тебе атакувати. На Запорізькому напрямку ситуація трохи інша – там великі поля. Це теж дає свої ускладнення в тому, що дистанція між посадками настільки велика, плюс міни, плюс штучні загородження, що доїхати з однієї посадки до іншої, коли ти одну вже забрав, настільки важко, що просто нереально іноді. Міни лежать у 2-3 ряди. На деяких напрямках росіяни це роблять дуже ефективно. Іноді є можливість бачити з дронів ці міни, коли вони за день нагріваються, ти під вечір на тепловізорному дроні їх бачиш. Є поля, які просто мінами всіяні. Таке враження, що вони їх там самі роблять десь у посадці”, – додав він.