Маленький Ярослав став справжнім подаруночком для своїх батьків – малюк з’явився в новорічну ніч проти 2018 року. Але вже на наступний день лікарів занепокоїв стан дитини через резус конфлікт із мамою малюка.

«У дитини почалася жовтяниця, але не дочекавшись аналізу крові на білірубін, дитині зробили щеплення від гепатиту. А ввечері цього ж дня прийшли відповіді аналізу на білірубін з цифрою 265. Через добу після щеплення Ярославу стало зле, незважаючи на це, дитину принесли до палати після крапельниці. Опівночі нашому малюкові стало ще гірше, почав задихатись, його забрали і підключили до ШВЛ, ще йому зробили переливання крові», – розповідає тато хлопчика.

Стан дитини був вкрай важким, ще за два тижні у Ярослава розвинувся набряк головного мозку, із правобічною пневмонією, кровоточив наднирник, були збільшені печінка і селезінка. Лікарям знадобилось два місяці, щоб стабілізувати стан дитини і зрештою виписати з лікарні, але боротьба за сина у батьків лише почалася.

«Через кілька місяців ми звернули увагу, що дитина не розвивається. Нам поставили діагноз: ДЦП, подвійна геміплегія із затримкою всіх видів розвитку, до того ж виявилося, що Ярослав погано чує, у нього нейросенсорна туговухість 4 ст. Щоб відновити нашого малюка, необхідні постійні реабілітації, які чимало коштують», – каже тато хлопчика.

Завдяки таким реабілітаціям дитина досягає все нових результатів, які поліпшують якість його життя і дарують шанс на більш самостійне майбутнє.

“Для когось це невидимі результати, а для нас це великі досягнення. Ярославчик майже тримає голову (до 2 хвилин), сам перевертається, почав брати іграшки і віддавати, зміцніла спинка і намагається без підтримки сидіти в кріслі і не завалюватися на бочок. Дуже сильно змінився в емоційному плані, почав частіше усміхатися і сміятися. Став більше лепетати своєю мовою. Ярославчик вже їсть не через блендер, а гнамагається потроху жувати самостійно. Ми постійно їздимо на реабілітації і намагаємося їх не пропускати, поступово додаємо нові процедури, які необхідні для розвитку Ярослава. Наш хлопчина усміхнений, веселий, допитливий, маленький трудяжечка, найкращий, і він зможе все, а ми своєю чергою завжди будемо поруч”, – кажуть батьки хлопчика.

Головне зараз надавати реабілітацію, але оплата за неї стає все більш важчим тягарем для родини. Роки лікування вже спустошили всі заощадження, тож подальша доля зараз цілком залежить від участі небайдужих людей.

“Нам дуже потрібні ці реабілітації. Адже без них ми зробимо крок назад. А нам ніяк робити цього не можна. Нам тільки потрібно йти вперед і вперед. І всім довести, що ми на правильному шляху”, – додає батько малюка.

Реквізити для допомоги:

картка ПриватБанку 4149439004283648

Вибрікова Віра Анатоліївна

https://www.facebook.com/groups/337122873840537