Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що 19 лютого колеги з країн Великої сімки та ЄС переконували його, що великої війни не буде
“Я був 19 лютого на Мюнхенській конференції з питань безпеки разом з президентом. Я брав участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн Великої сімки та Європейського Союзу. Декілька міністрів підійшли до мене, і тихенько на вухо сказали, мовляв, ви не поспішайте, у нас є свої оцінки, ми не вважаємо, що буде велика війна”, – сказав Кулеба.
Він наголосив, що вважає твердження, що Україна не готувалася до війни маніпуляцією.
“Коли хтось починає розказувати, мовляв, ви ігнорували та не готувалися – це просто маніпуляція та висмикування окремих фактів з контексту. Це те, про що говорив президент, коли він наполягав, що санкції потрібно запроваджувати до вторгнення, а не після нього. І ви побачите, що ми мали обмежену інформацію, але ми сприймали її серйозно. І на дипломатичному треку працювали саме на запобігання війни, і на зміцнення України у разі війни”, – зазначив Кулеба.
Російське вторгнення в Україну триває вже сьомий місяць. І все вказує на те, що конфлікт прямує до складного і нестабільного глухого кута. Одним з ключових питань залишається те, як Євросоюз відреагує, якщо російська війна проти сусідньої країни затягнеться надовго.
Про це в статті для Politico пише директор з європейських справ у консалтинговій компанії Eurasia Group Муджтаба Рахман. Високопоставлені посадовці ЄС визнають, що восени або на початку зими може виникнути «кризовий момент», коли країни союзу почнуть гостро відчувати економічні наслідки війни. При цьому, їх будуть просити збільшити фінансову підтримку України, а також військову допомогу.
Щоб підготувати громадську думку до викликів попереду, багато лідерів, таких як президент Франції Еммануель Макрон, почали попереджати своїх громадян, що війна в Україні буде тривати ще багато місяців. І що ті наслідки, які стали відчутними зараз, – це лише початок. Макрон сказав, що Франція продовжить надавати Україні військову, фінансову і гуманітарну допомогу аж до «перемоги» на прийнятних умовах для Києва. Однак, за цими публічними заявами про підтримку ховається тихе «перетягування канату», яке відбувається між лідерами Німеччини, Франції і Італії з одного боку і Польщею, країнами Балтії і Північної Європи з іншого. Париж і Берлін досі плекають серйозні ілюзії про наслідки української перемоги. Вони також сумніваються, що у війні можна перемогти без ескалації, яка б втягнула НАТО у прямий конфлікт з Росією. Тому варто розуміти різницю між тим, що президент Еммануель Макрон і канцлер Олаф Шольц говорять публічно, і їхніми приватними поглядами, про які знають люди в їхньому оточенні.
Але якщо США й далі будуть підтримувати Україну, а зацікавленість у єдності всередині ЄС не зміниться, Берлін і Париж навряд чи публічно наважаться виступити проти позиції країн-учасниць союзу з Центральної і Східної Європи. Це означає, що вони не зможуть просувати дипломатичне рішення цього чи наступного року. Але різниця в поглядах буде впливати на те, як далеко і швидко ЄС буде готовий зайти. Найбільш чітко це можна буде відчути в дебатах про запровадження нових санкцій проти Росії, які на наступному етапі війни будуть дедалі важчими, попри те, що Польща, країни Балтії і Північної Європи будуть вимагати швидкого запровадження потужніших санкцій проти енергетичного сектору РФ.
ЄС точно буде продовжувати обговорювати серйозні обмеження, але навряд чи швидко ухвалить якісь рішення. Але це не значить, що Росії не загрожують нові санкції. Вони точно будуть посилені до кінця наступного року. І нові рішення можуть розширити нафтове ембарго, а також зачепити російську ядерну енергетику і експорт газу.
