Голова Держказначейства під кінець року відмовилася проводити платежі по проектах Володимира Зеленського, пише журналіст видання Діло, Ігор Кутовенко.
За три дні до Нового року глава Державної казначейської служби Тетяна Слюз вирішила “пограти м’язами” і відмовитися проводити платежі, необхідні для завершення проектів “Великого будівництва” Володимира Зеленського та цілого ряду інших інфраструктурних програм. Незважаючи на залучення Мінфіном значних обсягів ліквідності в грудні, а також майже 100% -е виконання планів з наповнення бюджету, фінансування витрат гальмується. Не виключено, що з політичних причин.
У 2020 році це не перший випадок, коли Держказначейство блокує важливі для держави проекти. У жовтні ЗМІ вже писали про те, як ставлениця Юлії Тимошенко Тетяна Слюз, відмовлялася фінансувати проекти “Великого будівництва”, перевівши їх виключно в “ручний” режим безпосередньо перед місцевими виборами. Тоді в системі “зависло” кілька мільярдів гривень вже узгоджених платежів з Дорожнього фонду, який має чітке цільове призначення, а не з гучного covid-фонду. Це гроші, які повинні були бути направлені на завершення робіт на цілому ряді стратегічно важливих об’єктів в 7-10 областях України. Частину з них повинен був відвідати з візитом Президент Володимир Зеленський в рамках робочих поїздок по регіонах.
Тоді, на думку деяких учасників ринку, Тетяна Слюз могла піти на такий крок без звірки позицій з Міністерством фінансів, “Укравтодором”, Міністерством інфраструктури або іншими зацікавленими органами виконавчої влади. Більше того, вона тоді зважилася на перехід в “ручне” управління незважаючи на те, що напередодні зимового сезону блокування платежів могло привести до заморожування об’єктів, а також додаткових витрат грошей платників податків у 2021 році в зв’язку з необхідністю ремонтувати пошкодження, завдані холодом для не готової до експлуатації дороги.
Як повідомляло джерело в Мінфіні, ситуація тоді стала повною несподіванкою для міністра Сергія Марченка і прем’єра Дениса Шмигаль.
ЗМІ писали, що така “диверсія” з боку Слюз, яка є креатурою особисто глави фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко і знаходиться на своїй посаді з 2014 року – могла бути спробою підірвати довіру до Зеленському перед виборами. Однак після публічного розголосу проблему вдалося вирішити і платежі були розблоковані. Одним з важливих аргументів став той факт, що за різними підрахунками, від 50 до 60% коштів, що виділяються на закупівлю товарів, робіт і послуг на добудову повертаються до держбюджету у вигляді податків. Таким чином, дії Слюз привели б до прямих втрат скарбниці на кілька мільярдів гривень.
Сьогодні ситуація повторюється.
Причому дії глави Держказначейства можуть бути елементом політичного шантажу з боку Тимошенко, яка нібито намагається знову вести переговори з Офісом Президента про отримання посади прем’єр-міністра після можливої відставки Дениса Шмигаля в першій половині 2021 року. Інформацію про ці амбіції підтверджує і фонова інформаційна кампанія.
Цікаво, що зупинити “Велике будівництво”, яке економісти вважають одним з небагатьох механізмів порятунку економіки під час коронакризи – протягом 2020 року намагалися неодноразово. Навесні, коли Зеленський доручив не зупиняти ремонт і будівництво доріг, екс-міністр фінансів Ігор Уманський намагався урізати закладені на них витрати. Тоді дорожники почали одержувати натяки на сплату корупційного “податку” за право працювати в галузі і отримувати гроші за вже зроблені роботи, про які вже забули з 2013-2014 років, коли держава за виконані роботи просто не розраховувалась.
Що ми знаємо про Тетяну Слюз
Тетяна Слюз з певними перервами очолює Держказначейство з 2007 року. Спостерігачі нагадують, що в 2008-2009 рр. колишня тоді прем’єр-міністром Юлія Тимошенко доручала відомству Слюз використовувати гроші обласних і міських бюджетів на загальнодержавні потреби. В результаті міста на місяці залишалися без можливості виплачувати зарплати і соціальні допомоги.
У 2010 році проти неї порушили кримінальне провадження за фактом нецільового використання грошей застави, який вносили покупці Одеського припортового заводу. Загальна сума застави на той момент складала 800 млн грн. Компанії, які брали участь в конкурсі, не могли повернути свої гроші. У 2011 році Слюз оголосили в розшук, оскільки вона виїхала з країни. Повернулася в Україну Слюз тільки в 2012 році, коли була обрана народним депутатом за списками “Батьківщини”. Справу називали політичною, але є думка, що диму без вогню не буває і махінації такого роду мала місце бути.
Яка відповідальність чекає Слюз за неправомірне блокування платежів сьогодні?