Підвищення пенсій в Україні у 2017 році заплановане аж на жовтень, зарплати зростуть із січня 2018 року. А от ціни на комуналку та інше підвищаться уже в липні. Доки Мінсоцполітики переконане, що добробут населення зростає, дозволимо собі трохи скепсису, передає Корупція.Інфо

Популярне: ТЕРМІНОВО!!! Під Адміністрацією президента ТАКЕ коїться, поліція ледве стримує натиск

З другої половини поточного року очікується підвищення цін на низку товарів та послуг. Збільшення заробітних плат заплановано також – але пізніше. Як в цілому виглядає картина додаткових витрат.

Що ж подорожчає в Україні з 1 липня?

Послуги ЖКГ

З 1 липня 2017 року тарифи на утримання будинків виростуть в 1,5-2 рази. Стосується це, щоправда, лише киян. Відповідне розпорядження від 6 червня 2017 року оприлюднено на сайті КМДА. Зауважимо, що в тариф на утримання будинку та прибудинкової території входять витрати на прибирання, обслуговування ліфтів, вивезення сміття, поточні ремонти.

Нові тарифи передбачені для 8327 будинків столиці. Середній розмір тарифу зросте до 6,43 гривень за 1 кв. м, зараз же він становить 3-5 грн в залежності від апетитів керуючої компанії. Якщо до підвищення цін за утримання будинку та прибудинкової території в квартирі 70 квадратних метрів потрібно було в середньому заплатити 210 гривень, то після подорожчання сума в платіжці збільшиться до 471 гривні.

Прибирання прибудинкової території подорожчає вдвічі. Поки що – лише для киян

При цьому влада Києва залишає можливість платити за послугу з 10% знижкою, якщо оплата здійснюється до 20 числа місяця. Як уточнюють в КМДА, підвищення набуде чинності 1 липня 2017 року, а платити за новими тарифами українці вже будуть з 1 серпня. Крім того, з 1 липня знову подорожчає електроенергія.

Нацкомісія держрегулювання енергетики і комунальних послуг прийняла рішення про збільшення оптово-ринкової ціни на електроенергію з 1 липня на 1,8%. Про це йдеться в постанові регулятора від 23 березня. Нацкомісія затвердила на 2017 рік оптову ринкову ціну на електроенергію на рівні 1353,66 грн/МВт-год з розбивкою на квартали: 1-2 квартали –1341,57 грн/МВт-год, 3-4 квартали – 1365,72 грн/Мвт-год.

У той же час з 1 липня Нафтогаз України знизить мінімальні ціни на природний газ для промислових споживачів на 3% порівняно з червнем – з 7430 до 7208 гривень за тис. кубометрів. Максимальні ціни на природний газ будуть також знижені на 2,9% – з 8 250 до 8 008 грн за тис. кубометрів. Ціни вказані з урахуванням ПДВ та тарифів на транспортування магістральними та розподільними трубопроводами.
 

Проїзд

А для тих, хто не є промисловим споживачем природного газу, але є постійним юзером столичного транспорту, новини не надто добрі. З 15 липня в Києві подорожчає проїзд на метро та усі види наземного транспорту – автобус, тролейбус, трамвай та фунікулер. Метро коштуватиме 5 гривень, решта видів транспорту – 4 гривні. "Підскочить" в ціні й міська електричка.

Втім, власникам пластикових карт вдасться трохи заощадити на поїздках. При поповненні карти на 10-19 поїздок вартість 1 жетона метро складе 4,9 грн, а у випадку завчасної покупки 50 поїздок – 4,5 грн. Вартість разового квитка на міську електричку складе 7 гривень. Як пояснили в адміністрації Києва, ціни на проїзд підвищують вимушено – для підтримки муніципальних столичних підприємств.

А для незадоволених таким станом речей радник першого заступника голови КМДА Василь Яструбинський роз'яснює, що тарифи на проїзд могли бути ще вищими. Яструбинський зазначив: економічно обґрунтований тариф становить 6,64 грн за користування метрополітеном і 6,91 грн за проїзд в наземному транспорті.

Чи подорожчають київські маршрутки – наразі невідомо, однак приватні перевізники зазвичай не відстають від муніципальних. Втім, востаннє (в січні поточного року) маршрутки зросли в ціні з іншої причини – через збільшення мінімальної зарплати. Це на нас, до речі, чекає також. Але про збільшення зарплат – трохи згодом.

Підвищення цін на проїзд в муніципальному транспорті майже напевне потягне за собою подорожчання маршруток. Словом, буде гаряче

Продукти

У липні подорожчають також і продукти. Не всі, щоправда, але так звані соціальні. Уряд прийняв рішення скасувати державне регулювання цін на цю групу, зокрема, на борошно, хліб, варену ковбасу, крупи, яйця, соняшникову олію, молоко. Вперше регулювання цін призупинили ще торік, а на початку 2017-го його повинні були відновити. Як заявляють у прес-службі Кабміну, припинення держрегулювання цін на вартість продуктів не вплинуло, тому чиновники вирішили скасувати регулювання.

Нагадаємо, що під час дії державного регулювання цін продавці не мали права ставити надбавки на соціально важливі продукти вище 15%. Після скасування регулювання ціни залежатимуть від ситуації на ринку. А ринок є ринок, і навряд чи він не скористається шансом на підвищення цін, який буквально пливе йому в руки.

З другої половини 2017 року уряд вирішив "відпустити" ціни на соціальні продукти

Є й ще один ціновий штрих – якраз для початку сезону варення: в Україні здорожчає цукор.
Такі очікування озвучили в Асоціації постачальників торговельних мереж України. Через несприятливу світову кон'юнктуру та внаслідок профіциту цукру в Україні, ціна на цей солодкий продукт буде зростати, кажуть в Асоціації.

Крім всього вище зазначеного, уряд "відпустить" і нормативи рентабельності оренди торгових приміщень. Іншими словами, ціна оренди торговельних точок може зростати, а це дасться взнаки при формуванні ціни продукту, в яку традиційно закладається як оплата праці реалізатора, так і видатки на оренду. Однак є й добрі новини. Стосуються вони, як було сказано, мінімальних зарплат. Останні, щоправда, ростимуть не з 1 липня, а з 1 січня 2018-го.

Зарплати

Як зазначає видання "Главком", у відповідь на його інформаційний запит Кабмін повідомив, що невдовзі Мінсоцполітики очікує зменшення кількості людей, які користуються субсидіями – протягом опалювального сезону 2017-2018 років таких адресатів поменшає.

Причина? У відомстві переконані, що подібна тенденція пояснюється "зростанням доходів населення у той час, коли ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги суттєво не підвищуються".

За твердженням Мінфіну, зарплати українців дійсно рвонули угору. Так, середня зарплата у Києві станом на квітень-2017 становила 10 788 грн, по країні в цілому – 6 тисяч, що на 40% більше, аніж за відповідний період минулого року. В дійсності все не зовсім так, точніше, зовсім не так, бо у столиці (зокрема) реальні доходи менші, ніж це відображено в урядовій статистиці.

До кінця року міністр соцполітики Андрій Рева обіцяє зарплату не нижчу від 7100 грн – це якщо говорити про середній зріз. "Мінімалка" ж збільшиться до 3723 грн з 1 січня 2018 року, до 4173 грн – у 2019-му та до 4425 грн – у 2020 році. Про все це йдеться у тексті бюджетної резолюції, котра оприлюднена на сайті Мінсоцполітики.

Підвищення зарплат, безумовно, зсуне ту планку, за якою починалося право простягати руку по субсидію. І це – з точки зору уряду – досить розумно, вигідно та вчасно, адже з тих 47 мільярдів гривень, які закладалися в бюджет-2017 станом на кінець травня витрачено 35,2 млрд. Ще 15 мільярдів уряд розраховує отримати за згодою Верховної Ради, проте цього все одно може не вистачити до кінця року.

Отож вихід знайдено: підвищення зарплат скоротить кількість громадян, які розраховують на державну субсидію. До того ж, є ще один бонус: разом із зарплатами ростиме і єдиний соціальний внесок: у 2018-2020 роках він збільшиться з 819 грн до 973,5 грн.

На думку очільника Мінсоцполітики Андрія Реви, збільшення зарплат сприятиме виведенню їх з тіні. А там, за підрахунками Реви, перебуває нині 35% всіх виплат. Втім, прямої взаємозалежності між підвищенням ставок та видачею "білої" зарплати не існує. Навпаки, як доведено досвідом попередніх років, при збільшенні податкового тиску середньостатистичний український підприємець радше пришвидшить свій відхід в тінь, аніж легалізує виплати найманим працівникам. Останніх, до того ж, як правило, чекає скорочення – або всієї ставки, або частини робочих годин. Втім, це вже дещо інша історія.

Пенсії

Що стосується пенсій, то їхнє друге в цьому році підвищення було заплановане на 1 грудня. "В середньому пенсійні виплати зростатимуть на 11%", – повідомляв віце-прем'єр Павло Розенко. Чиновник обіцяв, що пенсії виплачуватимуть у повному обсязі попри дефіцит Пенсійного фонду, який, за словами Розенка, є прогнозованим.

Щодо закриття дірки в Пенсійному фонді. Торік вона складала 156 млрд грн. Приблизно стільки ж ми виділяли з держбюджету. В цьому році ці надходження складуть 142 млрд грн. За рахунок детінізації бізнесу, за рахунок підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн, за рахунок підняття зарплат у бюджетній та небюджетних сферах, ми скоротимо в цьому році дефіцит бюджету Пенсійного фонду приблизно на 12 млрд грн, – говорив Розенко на початку поточного року.

Пізніше глава уряду Володимир Гройсман вніс деякі корективи в інформацію Розенка, зазначивши, що "осучаснення пенсій для 5 мільйонів 620 тисяч громадян" можливе з 1 жовтня. "Приблизно 1 мільйон 308 тисяч громадян отримають підвищення пенсій до 200 гривень. 1 мільйон 208 тисяч громадян отримають підвищення, при сьогоднішньому курсі валют, від 200 до 500 гривень щомісячно. 1 мільйон 903 тисячі громадян отримають підвищення від 500 до 1000 гривень на місяць. Це не разова подачка, яку деякі політикани намагалися робити, – це постійна система. І ще 1 мільйон 109 тисяч громадян