Серед ґвалтівників був син мера Бердянська, справу намагалися зам’яти, а жінку почали цькувати.

Злочин депутата Романа Іванісова підтвердила сама жертва зґвалтування. Вона розповіли жахливі подробиці події, яку все життя намагалася забути.

Жінка поспілкувалася телефоном з ТСН. Вона розповіла, що їй тоді було 25 років, вона мала маленьку дитину – та і досі не знає про ці події. Дівчину, за її словами, силоміць затягнули до автівки четверо хлопців, де її тягали за волосся, били та ґвалтували.

“Я намагаюсь про ці речі не згадувати, бо хорошого мало. Не кожен знає, як людина почувається перед смертю. А я знаю, як людина перед смертю почувається, як це – з життям прощатися, з дитиною подумки прощатися, моїй дитині тоді було два роки”, – сказала вона.

“Це дійсно було насилля. Я йшла з подружкою, вони насильно затягнули мене до авта, вони за волосся мене тягнули, у мене вся голова була “синя” – у синцях, це все було”, – розповіла жінка.

За її словами, злочин набув розголосу у Куйбишеві, де все і сталося. В рідному місті її цькували після зґвалтування, постійно тиснули, а справу хотіли “зам’яти”.

“В машині було четверо людей – двом, здається, по 16 років і двом по 19, здається. Їх було четверо, серед них був син мера Бердянська, прізвище я вже не пригадаю. Справу вели запорізькі слідчі, саме з Запоріжжя, тому що в Куйбишеві в нас все хотіли зам’яти. У мене десь є вирізка з газети, де написано приблизно “жертву ґвалтували у мерській Волзі”. Всі у Куйбишеві про це знали, в мене тут плювали”, – розповіла жінка.

“Всі четверо отримали різні терміни, і жоден не відсидів свій термін повністю. Тому, що вони до мене приїздили по черзі кожного дня, дзвонили, тероризували. Через цей тиск я писала якісь прохання якісь, щоб їх відпустили. Це був такий жах, я так прагнула все забути, що зараз все повністю не згадаю. Мені і роботу довелось змінити через це, і багато інших неприємностей пережила”, – поділилася жертва.

Жінка зізналася, що вже не вірить у справедливість: “Я стільки несправедливості пережила в своєму житті, що просто не вірю”.