Бліцкриг Путіна з тріском провалився. Супротив ЗСУ та звичайних українців зірвав плани Кремля.
Про це заявив голова Офісу Президента Андрій Єрмак
Він акцентував, що таке рішуче протистояння українців є безумовним успіхом нашої держави. Замість швидкої переможної кампанії ворог отримав натомість гідну відсіч.
Також Андрій Єрмак розповів, що на українців чекає ще одне загострення на фронті – росіяни ще неодноразово намагатимуться просунутись углиб України.
“Злам відбувся, і тепер цілком очевидно, що ця війна вже не йтиме за кремлівським планом.
Завзяття та запекла рішучість у протистоянні безжальному ворогу стали вагомим аргументом для світової спільноти – Україна варта того, щоб за неї боротись. Ми не одні у цій війні”, – наголосив Єрмак.
Очільник Офісу Президента наголосив, що ще лічені тижні тому “струмок” допомоги, зокрема військово-технічної, гуманітарної та фінансової, нині перетворюється на дедалі потужніший “потік”. Єрмак зазначив, що Українські військові отримують ефективну зброю, а її кількість та види постійно розширюються. Питання ленд-лізу нині з абстрактно-теоретичної переходить у практичну площину.
Крім того, він розповів, що спільними зусиллями українського та західних урядів, міжнародних організацій, банківська система України змогла витримати шок війни та стабільно функціонувати.
За словами Єрмака, на вільних від окупантів територіях нашої держави працюють комунальники, а ситуацію з продовольством, з огляду на обставини можна вважати щонайменше прийнятною.
До слова, не тільки Україна, але й Захід вже не сприймає Путіна та його погрози так само, як це було на початку війни. На думку російського політичного діяча Гаррі Каспарова, Путін і його оточення знову намагаються використовувати стратегію блефу, однак Захід перестав боятись.
Ось що Каспаров написав у виданні “Главред” з цього приводу.
Блеф-це багаторазово відпрацьований прийом Путіна. Путін блефував, починаючи з 2008 року, щоразу перевіряючи, як далеко він може зайти. І кожен раз Захід згортав гру, скидав карти.
Але головним тестом на готовність Заходу чинити опір путінській експансії став Крим. Реакція на захоплення Криму була практично нульова. Те, що тоді голосно називали санкціями, було комариним укусом в порівнянні з санкціями сьогоднішніми. Зрозуміло, Путін все це спокійно ігнорував.
Сьогодні ставки підвищені, але ми бачимо, що Путін і його оточення відчайдушно намагаються використовувати ту ж саму стратегію блефу. І остання можливість для путінського блефу-це загроза залучення НАТО в конфлікт.
Але мені здається, що путінські карти вже перестали працювати. Захід прийшов до висновку, що ніякого шансу уникнути ескалації, якщо Путін її захоче, не існує. Сьогодні захід вже готовий перейти червону лінію, припинивши відчувати страх перед ескалацією. Путін потрапляє у власну ж пастку – або він повинен виконувати загрозу, або демонструвати власне безсилля.
Виконання загрози – річ неоднозначна, тому-то недавні слова Джонсона означають, що той, хто натисне кнопку, будь це командир крейсера або адмірал ракетної бази, підпише собі смертний вирок. Не через п’ять років в Гаазі, а через п’ять хвилин, і це принципово змінює весь психологічний фон війни.
Я багато разів говорив, що погромники – не дуже хороші воїни. Ті, хто відчуває себе комфортно, безкарно вбиваючи мирне населення і скидаючи бомби на беззбройних людей, не настільки відважні при зустрічі з противником, що не поступається їм у озброєнні, а за силою духу і професіоналізму переважаючим.
Ми підходимо до моменту, коли путінські військові начальники повинні визначатися як поводитися далі. Вже вісім генералів знищені українцями. І цей рахунок може стати двозначним дуже швидко, якщо вони будуть продовжувати себе вести так само і ігнорувати той факт, що деякі країни НАТО готові перейти до більш рішучих дій.