У четвер, 10 лютого, у Берліні відбулася зустріч радників голів “нормандської четвірки”. Що можна сказати за підсумковими заявами? Що могло залишитися за лаштунками? Як ситуація може розвиватись далі?

Про це пише видання “Коментарі” .

“Зрада”, яка розганялася в українських ЗМІ в питанні позиції наших партнерів, не має під собою практичної основи Політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан вважає, що перемовини дипломатичних радників лідерів держав Нормандського формату, незважаючи на певні оптимістичні очікування, завершилися нічим.

“Більше того, як випливає з того, що говорилось на брифінагах по їхнім результатам, досягнуто не прогресу, а навпаки регресу. Так, зокрема Дмитро Козак (представник РФ) заявив, що Нормандський формат не має права ухвалювати якихось рішень стосовно Донбасу. За його словами, “Україна має домовлятися з республіками”. У цьому зв’язку виникає питання щодо мандату учасників Норманді. Неочікувано на восьмому році його існування”, – підкреслює Вадим Трюхан.

На його думку, для України безсумнівним позитивом стало те, що той же Козак виглядав абсолютно розчарованим на брифінгу.

“Його твердження, що мовляв він не побачив “готовності ФРН і Франції надавити на Київ” означає, що “зрада”, яка розганялася в українських ЗМІ в питанні позиції наших партнерів, а також позиції президента Франції під час його перемовин у Москві, не має під собою практичної основи. Той факт, що сторони не змогли ні погодити бодай якийсь коротенький спільний документ за результатами перемовин, як це їм вдалося у Парижі, ні погодити час і місце наступної зустрічі, свідчить, що на цьому рівні почалася криза. І жодних подвижок найближчим часом очікувати не приходиться”, – прогнозує дипломат.

Він також відзначє, що Козак “проговорився”, що під час перемовин знову постало питання щодо визначення сторін конфлікту.

“Зрозуміло, що для росіян це чутлива тема. Відтак, скоріш за все, вони будуть продовжувати клеяти дурня, наполягаючи на тому, що Україна сама має домовитися про все з російськими колаборантами та громадянами Росії, які очолюють так звані “ЛДНР”.  Крім того, Козак стверджував на брифінгу, що у Росії взагалі немає жодних зобов’язань за мінськими домовленостями. Загальний висновок, – якогось прогресу в рамках нормандського формату або ТКГ найближчим часом очікувати не доводиться”, – констатує Вадим Трюхан.

Треба дочекатися найближчого засідання ТКГ: там буде видно, чи не пообіцяв Єрмак раптом щось таке, що не озвучили вголос

Керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу, керівник Інституту інтеграції Донбасу Сергій Стуканов акцентує, що спроби голови Офісу президента Андрія Єрмака (на перемовинах саме він представляв Україну) схилити нашу країну до прямих переговорів з “представниками ОРДЛО” вкотре провалилися.

“Стратегія України, судячи з усього, й надалі полягає у тому, аби акцентувати на безпекових та гуманітарних питаннях і всіляко уникати обговорення політичних питань напряму із бойовиками. Німеччина і Франція, можливо, й не проти, щоб ми таки почали діалог з Донецьком та Луганськом, але — принаймні наразі — не тиснуть аж надто сильно. Питання у тому, чи не зміниться їхня позиція”, – підкреслує Сергій Стуканов.

Після перемовин в Берліні маємо дві новини – добру та погану

Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, представник Національної платформи для діалогу про мир та безпечну реінтеграцію Юлія Тищенко вважає, що після перемовин в Берліні маємо дві новини – добру та погану.

“Добре, що станом на зараз не було підписано додаткових угод, не було взято додаткових зобов’язань з боку України щодо виборів, особливостей самоврядування тощо. Сторони домовилися домовлятися. Росія традиційно наполягає на тому, що вона не є стороною конфлікту, а українському керівництву потрібно говорити з ОРДЛО напряму. РФ також говорить, звично, що безпековий трек не основний, а процес запустить саме розв’язання політичних питань. Також було публічно підкреслено на різно трактуванні мінських домовленостей”, – акцентує Юлія Тищенко.

Негативна новина, на її думку, в тому, що РФ навіть не збиралася обговорювати безпекові питання, обмін заручниками – ті складові, які анонсувалися українською стороною перед зустріччю.

“Російські війська на українських кордонах – тиск, якій має нас примусити піти на загрозливі політичні поступки. І тут деескалації не передбачається”, – резюмує аналітик.