Німеччина і Росія схоже свідомо “заспівали” про те, що прогрес в питанні Донбасом “нікчемний”. Пише журналіст, політолог Дмитро Воронков. Далі в оригіналі:
Першою стороною, що дала таку оцінку, стала Німеччина, після чого Кремль висловив абсолютну солідарність з Меркель. Виглядає все так, що РФ і Німеччина вже працюють в зв’язці щодо дискредитації України на західному напрямку. Іншими словами мова йде про те, щоб нав’язати думку всьому західного світу про нібито дипломатичну неспроможність Києва і небажання саме України врегулювати конфлікт на Донбасі.
Причому ця зв’язка дозріла після успішного продавлювання Кремлем і Бундестагом проекту СП-2. І думаю навмисно прямих заяв про нібито вину України поки не звучить, іде швидше підготовка фундаменту для відповідного сприйняття ситуації колективним заходом. Зате про ці наміри з боку німців і росіян говорять інші заяви в контексті даної теми.
Наприклад, Росія заявляє про прямий і всеосяжний вплив США в Україні та шкодує про те, що з боку американців “поки такого впливу (щодо Донбасу) не було”. А Меркель заявила, що має намір з Макроном обговорити роботу в “нормандському форматі” по Донбасу, що можна розцінювати як спробу нав’язати відповідну думку (про нібито завзятість Києва у вирішенні конфлікту) ще одному європейському “кита” – Франції.
Найбільша інтрига в майбутній позиції Вашингтона. Цілком можна припустити, що Байден б вплутався в цю гру по відбілюванню Росії, якби не жорстка реакція Конгресу на подібні міжнародні конфлікти.
Ситуація з Афганістаном продемонструвала різне бачення зовнішньої політики в адміністрації і конгресменів. За ставленням до України різниця поглядів чітко проглядається в ракурсі збільшення військової допомоги в оборонному бюджеті США на 2022 рік.
Проте, з виборами і за океаном все може змінитися. Берліну, до слова, як і РФ, дуже важливо змінити позицію штатів по Україні, оскільки це дозволить приступити до поступового зняття санкцій з Росії. Звичайно, на шляху до мети по зміні американської позиції для РФ більш складне питання це Крим, але з чогось же треба починати. Тим більше, що Донбас завжди більш на слуху.
У свою чергу зазначимо, що дедалі частіше у владних кругах з’являються заяви про силовий сценарій звільнення Донбасу.
Військовий експерт Олег Жданов зазначає, що з токи зору боєздатності українська армія спроможна боротися з російською. Однак, якби озброєння було більше сучасним, то кількість жертв була б меншою. За його словами, Збройні сили України і сьогодні можуть піти в наступ. Однак, ціна питання – скільки ми готові пожертвувати наших хлопців для того, щоб звільнити територію.
“Але це абсолютно на сьогодні реально. Не забувайте, що в російської армії низька мотивація щодо війни на Донбасі. Особливо зараз, коли вони розуміють, куди вони вляпалися. Я маю на увазі на рівні громадянина Росії, який знаходиться на нашій території”,– наголосив Жданов в коментарі 24 каналу.
За його словами експерта, без змін у мінські домовленості, а саме визначення порядку виконання пунктів, зустріч Зеленського та Путіна ні до чого не призведе.
Росія буде стояти на своєму, тому що вони писали ці мінські домовленості, Порошенко їх підписав і Москву це повністю влаштовує. Росія не налаштована на їх зміну. Нам вкрай важливо їх змінити або вийти з них, бо їх виконати без капітуляції України неможливо,
– наголосив Олег Жданов.
На його думку, закінчити російсько-українську війну навіть без мінських домовленостей можна лише у випадку, якщо Україна визнає її юридично. За його словами, Захід, зокрема, Німеччина і Франція вимагають від України виконання мінських угод, бо вважають, що це внутрішній конфлікт.
Не можна закінчити те, чого не існує. Юридично війни на міжнародному рівні не існує. І тому всі знають, що є бойові дії, але що це за бойові дії? Україна офіційно не називає це війною і не визначає іншу сторону конфлікту. Наш президент каже, що “ми воюємо з бойовиками”. А хто такі бойовики, яка в них належність? Вогонь ніколи так не припиниться,
– додав експерт.