От не щастить Медведчуку останнім часом, пише в особистому блозі Обозревателя – Юрій Романенко.

То канали заберуть, то трубу з соляркою, то плівки компрометуючі одна за одною йдуть. А вчора ще позначився проліт по 50-му мажоритарному округу на Донбасі, де будуть вибори в Раду 28 березня. Там від ОПЗЖ йшов генпродюсер 112-го каналу Артем Марчевський. Марчевський є лідером молодіжного віртуального крила ОПЗЖ. Чому віртуального?

Тому що вся ця ситуація з санкціями проти Медведчука добре показала, що партія є віртуальною кулькою, яка спиралась на медійний міхур за допомогою чого трималися виборці в тонусі. Немає міхура – немає влади. І ось після закриття каналів Медведчук втратив ключовий інструмент впливу без якого не може просунутися навіть на українській частині Донбасу, де у ОПЗЖ були непогані рейтинги. Хоча на місцевих виборах 25 жовтня ОПЗЖ навіть при наявності медійної кийки не вдалося зайняти і підім’яти під себе місцеві органи влади. Парашутисту Марчевському мало що світило на окрузі, де близько 60% виборців збираються голосувати за чинного мера Добропілля Андрія Аксьонова. Схоже, що Медведчук вирішив не ганьбитися і зістрибнути з теми, а як привід Марчевський написав жалісливий пост у Фб про хвороби батьків.

Але є ще один варіант – дії газовиків в особі групи Бойка-Льовочкіна, які хоча формально є частиною ОПЗЖ, але реально Медведчука ненавидять. Газовики традиційно конкурували з Медведчуком на проросійському електоральному полі і залізли в ОПЗЖ виходячи з прагматичних міркувань. Проблеми у Медведчука відкривають для Льовочкіна хороші перспективи самостійно підгорнути електоральне поле ОПЗЖ і різко посилити свої позиції. Тому не випадково, що Юрій Бойко в день оголошення санкцій на плюсах сяяв як новорічна гірлянда від радості. Адже і Льовочкін, і Бойко люблять, коли Медведчук страждає. Так що не можна виключати, що газовики тупо перетягнули Марчевського на свою сторону. Ми з Віталієм Куликом відразу після оголошення санкцій говорили, що якщо санкції будуть кілька місяців, то інші телеканали почнуть перетягувати команди медведчуківських каналів до себе.

У будь-якому випадку тенденції приємні для ока. Зливи останніх плівок Суркова-Медведчука показують, що Медведчука потрібно дотиснути до кінця. Роблять це в ОП за допомогою Льовочкіна, або окремо – неважливо. Важливий результат!

Зазначимо, Генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій не надавали доказової бази для підписання підозри Віктору Медведчуку – про це Венедіктова заявила журналістам 17 березня.

Венедіктова вказала на низку кримінальних проваджень, у яких фігурує Медведчук, але зазначила, що «розслідує не генеральний прокурор».

«У мене немає таких функцій, я нікого не допитую. До мене приходять органи слідства, показують, кажуть: «Ірина Валентинівна, є матеріали. Подивіться, треба підписати підозру». Я дивлюся доказову базу, якщо вважаю підозру аргументованою і законною – я це роблю. На сьогоднішній день жоден орган досудового розслідування матеріалів не надав», – цитують генеральну прокурорку ЗМІ.

При цьому вона уточнила, що вважає обґрунтованими матеріали, які надала Служба безпеки України для запровадження санкцій проти Медведчука.