Дмитро Кулеба провів перемовини з Ентоні Блінкеном та Єнсом Столтенбергом. Очільник нашого МЗС обговорив з генсеком НАТО подальші кроки щодо вступу України до Альянсу. Відповідну інформацію повідомив Дмитро Кулеба 1 жовтня. Він також подякував США за підтримку.

У сьогоднішньому (1 жовтня) дзвінку Ентоні Блінкеним, подякував США за непохитну підтримку, включаючи останні 12,35 мільярда доларів на нову безпеку та бюджетну допомогу, – сказав Кулеба.

Він також додав, що держсекретар США запевнив його, що попри будь-які незаконні кроки Путіна, США продовжуватимуть підтримувати Україну в боротьбі.

Також очільник Міністерства закордонних справ пояснив, що детально поінформував Єнса Столтенберга про заявку України на членство.

Ми домовилися підтримувати контакт з цього приводу,– пояснив Дмитро Кулеба.

Також наш міністр та генсек НАТО обговорили подальші практичні кроки НАТО щодо підтримки України у протидії російській агресії.

Зазначимо, що Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив: «Ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись».

Практично тими ж словами відповів на запитання журналістів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який сказав, що «кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО». Він нагадав, що на саміті НАТО в Мадриді союзники «чітко заявили, ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути».

Той факт, що партнери України з НАТО не знайшли нових слів на заявку України, на думку експертів, свідчить про те, що цей крок був нескоординованим. За словами Лії Шойнеманн, заступниці директора Ініціативи трансатлантичної безпеки в Центрі стратегії та безпеки Скоукрофта, «він став відповіддю на фіктивні незаконні референдуми, які є спробою Москви налякати Україну для припинення вогню», пише Радіо Свобода.

Заява Зеленського про те, що Україна де-факто є частиною НАТО, є ключовою: Путін повинен розуміти, що Україна та НАТО дадуть відповідь, якщо Росія продовжить ескалацію конфлікту, включаючи посилення ядерних загроз, – каже дослідниця, яку цитує у статті на своєму сайті дослідницький центр «Атлантична рада».

На її думку, на відміну від випадків Фінляндії та Швеції, про які згадував Зеленський у своєму виступі, НАТО не готове позитивно відповісти на заявку України. Як переконана дослідниця, перспектива членства в НАТО для України не лише не наблизилася, а віддалилася протягом останніх місяців.

«Бажання України приєднатися до НАТО не є новим, але сьогодні Україна, мабуть, ще далі від членства в НАТО, ніж це було 23 лютого, – каже Лія Шойнеманн. Колишня чиновниця Пентагону, яка займалася міжнародною політикою безпеки, заважує, що, як тоді, так і зараз, справа не у здатності України відповідати стандартам НАТО.

Справа в тому, що Україна перебуває у стані війни з Росією, а ті самі члени НАТО, які ще не роблять усе, що в їхніх силах, щоб забезпечити перемогу України, не збираються підтримувати вступ з Україною в формальний альянс, який вимагав би від них юридичних зобов’язань щодо захисту України, – каже дослідниця.

Якби передумовою членства в НАТО була доведена здатність «надавати копняків росіянам», кращого кандидата, ніж Україна годі було б шукати, каже у розмові з центром «Атлантична рада» Крістофер Скалуба, директор Ініціативи трансатлантичної безпеки в Центрі стратегії та безпеки Скоукрофта.

Це, звісно, робиться з інтенсивним плануванням і матеріальною підтримкою з боку союзників по НАТО», – каже він, і додає, що і цей факт «лише підкріплює думку Зеленського про те, що Україна «довела [свою] сумісність зі стандартами Альянсу.

Але, коли союзники розглядають питання членства України в НАТО, вони виходять з інших міркувань, пояснює він.