Шостий апеляційний адміністративний суд 13 грудня скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року, яким було задоволено позов кіпрської Triantal Investments Ltd. та скасовано рішення Національного банку від 13 грудня 2016 року про визначення пов’язаних з “Приватбанком” осіб. Як повідомляє пресслужба Національного банку, водночас суд закрив провадження в цій справі.

Нагадаємо, компанія Triantal Investments Ltd., підконтрольна колишньому акціонеру “Приватбанку” Ігорю Коломойському, до націоналізації була власником 16,7362% акцій банку.

Національний банк вітає законне та обґрунтоване рішення суду апеляційної інстанції. Судом скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2019 року, а провадження у справі закрито, оскільки відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/20221/16 рішення Національного банку про визначення осіб пов’язаними не може бути оскаржене в суді жодної юрисдикції, – зазначив начальник управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Національного банку Віктор Григорчук.

Як повідомлялося, у квітні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення у справі щодо процедури націоналізації “Приватбанку”, яким повністю задовольнив позов підконтрольної колишньому співвласникові банку Ігорю Коломойському кіпрської компанії Triantal Investments Ltd.

Зокрема, було задоволено вимоги позивача щодо скасування рішення Національного банку від 13 грудня 2016 року №105, яким було визначено перелік пов’язаних з “Приватбанком” фізичних та юридичних осіб.

Тоді в Нацбанку пояснювали, що рішення про перелік пов’язаних з банком осіб є одним з основних у процесі виведення у грудні 2016 року неплатоспроможного “Приватбанку” з ринку за участю держави. В ході цього процесу було проведено процедуру “bail-in”, що полягає в обміні коштів, пов’язаних з банком осіб на акції банку з подальшим продажем Міністерству фінансів.

Варто зазначити, що у грудні 2016 року уряд на пропозицію НБУ та акціонерів “Приватбанку”, найбільшими з яких на той момент були Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. У рамках націоналізації банку його зобов’язання перед пов’язаними особами на суму 29,4 млрд грн підлягали процедурі bail-in та були обміняні на акції додаткової емісії банку.

Після цього фонд держава в особі Міністерства фінансів придбала у Фонду акції ПАТ КБ “Приватбанк” у повному обсязі за одну гривню, а “Приватбанк” було докапіталізовано на суму 116,8 млрд грн.

Нагадаємо, що нещодавно бенефціарний власник “1+1” Ігор Коломойський вийшов зі складу наглядової ради каналу. Про це повідомляє “Детектор медіа”. Зазначається, що 8 грудня Нацрада з питань телебачення та радіомовлення переоформила 5 ліцензій ТОВ “ТРК “Студія 1+1”.

Видання нагадує, що у лютому 2021 року Нацрада перевірила канали групи “1+1” щодо наявності у структурі власності дружини підсанкційного Віктора Медведчука і не знайшла порушень. Нацрада отримала пояснення та документи щодо власності від компанії. Відповідно до документів, частка компанії Bolvik Ventures LTD у структурі власності “1+1” складає 24,51% і саме така частка належала Ігорю Суркісу.

Але контролерами Bolvik Ventures LTD є три фізичні особи: Ігор Суркіс (з часткою 33,34 %), Леонід Ашкеназі (з часткою 33,33 %) та Оксана Марченко (з часткою 33,33 %).

Журналіст Сергій Лещенко зауважив, найімовірніша причина виходу Коломойського з наглядової ради – це потрапляння олігарха під санкції США. Хоча, як зауважив журналіст, спершу можна подумати, що це пов’язано зі законом про деолігархізацію. І все таки, з чим можуть бути пов’язані такі дії – достеменно невідомо.

Проте, президент України Володимир Зеленський і надалі не припиняє вести боротьбу з корупцією та олігархами, одночасно стримуючи російську агресію. Таку думку висловив оглядач The European Post Пітер Клепп. За словами експерта, Росії невигідно, аби Україна була реформованою, успішною та суверенною державою.

Україна становила б значну загрозу внутрішній стабільності в Росії, оскільки її можна розглядати як взірець для наслідування, враховуючи культурну схожість. Це зміцнило рішучість Путіна у цьому питанні, – написав Клепп.

Журналіст зауважує, з 2019 року Зеленський здійснив ряд реформ для боротьби з корупцією та запровадив заходи, спрямовані на приборкання впливу олігархів.

Безпосередня загроза російського вторгнення зосередила уми всередині та за межами України на необхідності нейтралізації потужних груп інтересів, які можуть перейти на іншу сторону у разі нападу Росії,– розповів він.

Зокрема, як пише 24 канал, за каденції Зеленського розпочалась боротьба зі скандально відомим олігархом Віктором Медведчуком, лідером проросійської партії “За життя”, який звинувачується у фінансовій підтримці російських сепаратистів на Сході України.