На окупованій Донеччині чоловіків примусово мобілізують до росармії. Через часткову мобілізацію ці процеси можуть повторитися і в росії.
На окупованих територіях побачили, що росія не така могутня, як їм доводили 8 років. Про це для українського телебачення розповів Сергій Гармаш – журналіст, колишній представник України в Тристоронній контактній групі.
“Це стало психологічним тригером для путіна, щоб почати проведення “референдумів”. Це емоційна реакція і на наш контрнаступ, і на те, як світ почав після цього ставитись до нього”, – зазначив Гармаш.
Люди бояться за своє майбутнє.
За словами Гармаша, настрої на окупованих територіях Донеччини та Луганщини дійсно серйозно змінилися. Люди входили у так звану спецоперацію з надією, що вона дасть їм мир, але вона погіршила їм життя і принесла ще більшу війну.
Вони відчули, що росія їх просто використовує, бо навіть після звільнення нами Харківщини, росіяни пояснювали, що там були мобілізовані з псевдореспублік. Звичайно, що це ображає людей, яких примусово відправили воювати й не дали навіть зброї та спорядження, – розповів журналіст.
Він вважає, що люди не вірять у всемогутність росії. На думку Гармаша, це відіб’ється і на результатах “референдуму”. Всі бояться за своє майбутнє.
“Після оголошення росією часткової мобілізації цей страх лише посилився, бо це вже не спецоперація, а війна. І саме на Донбасі відбуватимуться найстрашніші події”, – додав Гармаш. До людей схоже починає доходити не лише в ОРДЛО, що Путін їх просто розвів указом про мобілізацію і тому зараз по всіх РФ починає наростати щось схоже не всенародне невдоволення й бунти. Вони простяглись від Москви до Далекого Сходу.
Успішний контрнаступ ЗСУ на Харківщині з частковим просуванням на територіях Донецької й Луганської областей може обернутися для кремля поразкою не оперативного, а стратегічного рівня. Військові експерти кажуть про так званий “ефект каскаду” й кондиційні прорахунки російського командування: ймовірно, путін вже програв, хоча поки відмовляється це усвідомити.
Експерти Bloomberg вже відзначили: контрнаступ на Харківщині став найбільшою перемогою України з тих пір, як вони відкинули російські війська від Києва в березні, а останній тиждень став одним з найбільш вагомих у теперішній 200-денній історії війни.
“Українські війська чітко продемонстрували свою здатність вести великий контрнаступ і змінити хід конфлікту напередодні важкої зими для європейських союзників, які підтримують військові зусилля Києва зброєю та грошима”, – йдеться в матеріалі.
На цьому тлі путін, вочевидь, намагається “зберегти гарну міну при поганій грі”.
“Ми маємо стежити за несподіваною реакцією з боку путіна”, – сказав Мік Райан, генерал армії у відставці. “Він (на відміну від деяких старших військових офіцерів) не показав жодних ознак віри в те, що вторгнення – в халепі”. Утім, на думку офіцера, стратегічна ініціатива все одно перейшла до ЗСУ.
Контрнаступ ЗСУ на Харківщині, який завершився фактично повною деокупацією цього регіону за 5 днів, має всі шанси перерости з оперативного у стратегічний, вважає військовий оглядач, координатор групи “Інформаційний спротив”, полковник Збройних сил України Костянтин Машовець. Аналітик висловив своє захоплення діями українського командування.
“Такого вищого пілотажу, щодо “оперативного чуття” та розуміння усіх особливостей та нюансів ситуації, яка дуже швидко та динамічно змінюється, я на практиці не зустрічав. Треба розуміти, що російське командування виходило з того, що українці концентрують свої головні сили та зусилля саме на Ізюмі, і відповідно, для того щоб зірвати (зупинити) весь український наступ, треба просто утримати Ізюм і Лиман.
Однак передові підрозділи ЗСУ підійшли з півдня до околиць Вовчанська, перерізали дорогу Вовчанськ – Куп’янськ вище Великого Бурлука. Тому, власне, й було, зі слів Конашенкова, вирішено “провести передислокацію”, а простіше кажучи, була визнана безперспективність утримання цієї території. Це, в свою чергу, з цілком очевидних причин, може достатньо суттєво вплинути на загальну стратегічну ситуацію”, – зазначає експерт.
Його колега за групою “Інфоспротив” Олександр Коваленко порівнює вересневі події на східному фронті з “ефектом каскаду”. На його думку, виснажені кондиції російської окупаційної армії не дозволяють створити умови для повноцінної оборони інших плацдармів на сході. Відтак путін програв війну за Донбас (а, отже, й заявлену ціль “спецоперації”) на кондиційному рівні.
