Під час Революції гідності громада почала змінювати владу. Але нова влада чомусь складається досі зі старих «кадрів», які давно повинні були потрапити під люстрацію. Масу незадоволення з боку активістів викликала колишня очільниця Львівської обласної державної адміністрації «свободівка» Ірина Сех, яку призначили губернатором Львівщини 2 березня 2014 року.
Вона стала першою жінкою-губернатором на Львівщині, і першою, проти кого було стільки мітингів та агресії. Активісти, які стали противниками призначення Ірини Сех на посаду голови ЛОДА об’єднувалися у певні спільноти, та пильно слідкували за діяльність нової «головуючої».
Вона виступала проти включення молоді та студентства до осередку ВО «Майдан», цим же викликавши бурю негативу у свою сторону. Її життя почали розглядати практично під мікроскопом. Пані Сех підозрювали у «кришуванні» незаконної вирубки лісів на Львівщині. Підраховували її кошти за які будуються будинки, та здійснюються політиком шопінги у Відні. Громада звинувачувала губернатора у розкраданні коштів з Фонду регіонального розвитку та насміхалася з того, що будучи головою екологічної комісії вона носила шубу з натурального хутра. Але найбільше обурення викликало порушення очільницею ЛОДА Конституції України.
Ірина Сех отримала дві посади: народного депутата й голови ЛОДА, що є порушенням закону. Саме тому, громадськими активістами політичного об’єднання «Сила людей», 24 квітня до Львівського окружного адміністративного суду було подано позовну заяву проти Ірини Сех щодо суміщення двох посад – голови Львівської ОДА та народного депутата України.
28 квітня відбувся перший пікет проти Ірини Сех, у якому взяло участь близько 200 львів’ян. ВО «Свобода» зігнала своїх партійців зі всієї області, які намагались зірвати пікет, депутати від ВОС провокували людей на бійку. В приміщення ОДА очікувало команди «фас», близько 70 «свободівців з палками». Сех, попри попередження про проведення пікету, громаду проігнорувала.
Громадськість Львова дала Ірині Ігорівній термін до 5 травня на простий вибір – мандат народного депутата чи посада голови ЛОДА. Але і цю вимогу громади щодо власного вибору Сех проігнорувала. Заяву на звільнення пані Сех подала 10 червня, а розглянуто її було лише в серпні, коли і подано указ Президента України про звільнення з посади голови ЛОДА Ірини Сех.
За 5 місяців своєї роботи губернатор Ірина Сех так і не змогла знайти підтримки в суспільстві. Громадські організації звинувачували її у бездіяльності. Насправді ж, існує багато підстав цієї недовіри та провалу пані Сех. Вона, на місці очільника облдержадміністрації, не продемонструвала нічого такого у своїй діяльності, що б її виділило. Жодного важливого питання, яке хвилювало громаду, нею не було вирішено, проблеми регіону вона відверто ігнорувала. Більше уваги Ірина Сех приділяла парламентським справам та роботі політичної партії до складу якої вона входить. Вирішені нею справи були виконані не фахово, що викликало ще більшу хвилю злоби на губернатора зі сторони громади.
Під час Революції гідності головною ідеєю, за яку виступав український народ була люстрація влади та подолання режиму попередньої влади, яка грубо порушувала усі норми Конституцій, відверто зловживала своїм політичним становищем. Ірина Сех заступила на посаду голови ЛОДА з порушенням закону, на яке закривала очі, та стверджувала, що цю посаду вона займає до того моменту, поки в країні не зміниться керівництво. Саме тому Сех не здавала свого депутатського мандату. Але ж пряма норма основного закону говорить про те, що це недопустимо.
Свою бездіяльність екс-губернатор показала сповна. Протягом 5 місяців вона лише активно займалася вирішенням кадрових питань. Люди, які були наближені до пані Сех займали нові посади при владі, мабуть, саме це і викликало такий високий рівень суспільного негативу до екс-голови ЛОДА. Масова ненависть до цієї персони є найбільшою в порівнянні з усіма попередніми губернаторами Львівщини.
Але навіть після її звільнення посаду виконувача обов’язків голови Львівської обласної державної адміністрації, за указом Президента України посяде наближена людина до пані Сех. Юрій Турянський повинен був зайняти місце Йосифа Ситника під час «правління» Ірини Сех, але щось пішло не так, і Турянський залишився осторонь політичної діяльності.
Проте, чекати йому прийшлося не довго. Через 5 місяців тепле місце в ЛОДА дісталося Турянському. Здавалося б, про цього науковця ніхто не чув нічого поганого, особа він не публічна, минуле повинно бути чистим. Але як то кажуть, «У тихому болоті…». Як з’ясувалося Турянський має сумнівне минуле, а його оточення називає його справжнім «злодієм». Він був замішаний у багатьох корупційних схемах та аферах.
Після призначення т.в.о. голови ЛОДА Юрія Турянського Інтернет просто вибухнув негативною інформацією про цього чиновника. Як повідомлеє Інтернет-ресурс «Дивись.info», Турянського призначили на посаду за квотою партії ВО «Свобода».
««Ця людина призначена по квоті «Свободи», на прохання «Свободи» і у контексті домовленостей із партією «Свобода» під час голосових процесів у ВРУ. За інформацією джерела, погодження на призначення Турянського відбулось «за три тижні до його офіційного призначення». Джерело також додало, що відповідальністю за діяльність Турянського на посаді голови ОДА повністю лежить на ВО «Свобода», – пише Інтернет-видання.
За інформацією прес-служби ЛОДА Турянського досі не представили колективу, і коли чекати цієї події нікому не відомо. Планувалося, що представлять нового губернатора 18 серпня, але цей захід скасували. Відомо лише, що Турянський присутній на робочому місці, однак повноцінно не приступив до виконання своїх обов’язків. Усі наради проводить перший заступник голови ЛОДА Йосиф Ситник.
Громада обурена призначенням цієї особи головою облдержадміністрації, але як зазначив сам Турянський, він не боїться пройти процедуру громадської люстрації. «Я повністю готовий пройти рентген, пройти чистилище, пройти люстрацію. Назвався грибом, лізь у кошик», – зазначив пан Турянський у коментарі IA ZIK.
Цікаво, як в подальшому відреагує громадськість міста на новопризначеного очільника Львівської ОДА, та чи виправдає новий губернатор очікування львів’ян, адже його кандидатура поки не викликає довіри у громади…