Победа – это приятное завершение качественного соревнования, или ожидаемое завершение «черной» битвы. Кроме того, борьба завершается часто, и для большинства, поражением, которую также нужно любить и уметь ждать. Главное не победа, а принятие поражения.
После выборов в Верховную Раду было немало проигравших; они потеряли много? Это уже вопрос для каждого лично. Многие просто вернулся к своим «бизнес». Были кандидаты и партии, которые уже очень больно переживали свои неутешительные результаты. И главное, до сих пор боль поражения снует над ними где-то в воздухе.
Лякає не поразка, а перемоги вагота… (І. Фаріон)
Добіг законний термін остаточного оголошення результатів виборів. ВО "Свобода" матиме представництво у парламенті лише через сімох депутатів-мажоритарників. Серед низки причин непроходження її до парламенту назву лише дві: зовнішня – світова стратегія нівелювання національних цінностей на догоду споживацькому глобалізму під демоліберальною пудрою; внутрішня, за Оленою Пчілкою, брак національного самоусвідомлення, попри позірне засвоєння (завдяки "Свободі") бандерівського гасла "Слава Україні" – "Героям слава!".
Наголошу, націоналізм в останню чергу – ідеологія. У першу чергу – це закони природи. Хочеш вигнати цю природу через двері – вона повернеться через вікно. Ми – в останню чергу партія. Передусім – ми ідея. Її спотворюють, модифікують, фальсифікують. А вона живе. Ми передусім етнічні українці, хоч як би нам не приписували у псевдопатріотичній обгортці прийнятність мови окупанта на нашій, поки "не своїй" землі. Та ще й загортають це тепер у червоно-чорний колір.
Ще 2011 року з нагоди 20-ліття партії ВО "Свобода" написався мені знаковий для сьогоднішніх політичних обставин вірш.
Лякає не поразка,
А перемоги вагота.
Політика – не казка,
А спідня нагота.
Політика – людиносутність,
Падінь і злетів чар.
То магістраль, то яма,
То попросту обвал.
Політика – то люди:
Дурні, розумні, злі.
То сув'язь із облуди,
То пошук ув імлі.
Політика – то виклик
Характеру, ідеї, тьмі.
Вона нас об'єднала,
Як друзів у корчмі.
Аби лиш не сп'яніти
У леті до мети.
Аби не розгубитись
У буднях суєти.
Аби зостатись вільним
У сόбі, чи в собí.
Пройти по линві часу,
Як витязі мети.
Лякає не поразка,
А перемоги вагота.
Небесно дякую всім, хто підтримав нас на виборах. За Дмитром Донцовим, нація народжується не з вибору, а з добору. Тому дякую і тим, хто не підтримав. Це забезпечить нам більші можливості ставати дібраними.
Действительно именно благодаря Свободе украинцы изучили лозунг «Слава Украине». Так как зимних события и войны на востоке не было и нет. И флаг красно-черный сейчас защищает ценности не украинские …
Что же обязательно этот текст нужно прислать ребятам на фронт или тем, кто после Майдана носит протезы и, чтобы проголосовать, прикульгував на участке.
Не секрет, что не все было честно и прозрачно, но коммунисты не прошли и по иронии судьбы правая партия «Свобода» также. Украина просто не хочет загонять себя в архаичные рамки, она шагает дальше.
Автор: Yavkubi