Цього розу у чиновниках тижня особа ім’я якої довго не згасало на сторінках ЗМІ. А все через те, що у період скорочення чиновницького апарату, нардеп, журналіст, а від тепер і керівник новоспеченого міністерства інформації – Юрій Стець, призначення якого пов’язують з кумівством з президентом Порошенком.
Офіційно
Народився 29 грудня 1975 року в місті Чортків Тернопільської області. У 1992-1996 роках навчався у Чернівецькій консерваторії ім. С. Воробкевича. 2000 році закінчив Харківський державний політехнічний університет, за фахом менеджер інформаційних систем.
1997-2002 – редактор музичних програм, заступник генерального продюсера «Телерадіокомпанії «НБМ».
З 2002 – генеральний продюсер «Телерадіокомпанії «НБМ».
2005 – генеральний продюсер ТОВ «Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ».
2007 – директор ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ-Радіо».
З 23.11.2007 – народний депутат України VI скликання. Обраний по багатомандатному загальнодержавному округу від Блоку "НАША УКРАЇНА – Народна самооборона", № 53 в списку. На момент обрання – генеральний продюсер приватного підприємства формі ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ».
З листопада 2012 народний депутат Верховної Ради України VII скликання, №63 у партійному списку ВО "Батьківщина".
З червня 2014 керівник управління інформаційної безпеки Національної Гвардії України.
З листопада 2014 народний депутат Верховної Ради України VIII скликання.
З 2 грудня 2014 Міністр інформаційної політики України.
Юрій Стець очолив нове Міністерство інформполітики, поява якого викликало у громадськості масу питань.
2 грудня Верховна Рада призначила главою нового Міністерства інформаційної політики народного депутата України із Блоку Петра Порошенка (БПП) Юрія Стеця. Таке рішення викликало хвилю протестів в журналістському суспільстві
Юрій Стець – далеко ненова людина у Верховній Раді, він встиг побувати народним депутатом двох останніх скликань (з 2007 року, від блоку Наша Україна – Народна самооборона і фракції Батьківщина).
Також Стець – досить відома постать на українському медіаринку. Є заслуженим журналістом України – звання отримав після Помаранчевої революції у 2005 році. Одружений, має чотирьох дітей, великий поціновувач вишиванок.
"Батька комуністи повісили, діда розстріляли, бабу на 25 років відправили в Сибір, мама там народилася і вісім років відсиділа разом з бабусею", – розповідав він якось у себе в Фейсбуці про родичів. Народився майбутній міністр в 1975 році в м Чортків Тернопільської області.
Кум, друг, підлеглий
Стець доводиться кумом президента України Петру Порошенку і лідеру Блоку Петра Порошенка Юрію Луценку. Однак новообраний міністр не бачить в цьому нічого поганого.
"Мою дитину хрестили Марина Порошенко і Юрій Луценко (коли вийшов з в'язниці). Це було ще за часів Януковича. Вибір хресних тоді не був перспективним або меркантильним: з цієї точки зору, навпаки, ніс великі ризики. Думаю, тоді ніхто не знав, що Порошенко стане президентом. Я не можу "разхрестити" дитини ", – сказав Стець в одному зі своїх недавніх інтерв'ю.
Однак кумівство – далеко не єдине, що пов'язує Стеця та Порошенка. Почавши роботу в сфері журналістики ще в 1990 році, у 97-му Стець працевлаштовується в телерадіокомпанію «НБМ», яка з 2003 року веде мовлення в українському телеефірі під логотипом 5 канал. Останній, як відомо, належить саме Петру Порошенко.
"Я підтримую будь-яке його (Порошенка, – ред.) рішення, тому що він дуже близький мені" –Юрій Стець
Два роки тому Стець говорив про свої політичні взаємини з Порошенком, коли був призначеним (березень 2012 року) главою Міністерства економічного розвитку і торгівлі в уряді Миколи Азарова, наступним чином:
"У мене є досвід 2006-2007 року, коли я вирішив йти в політику. Я розумів, що йому (Порошенко, – ред.) це буде некомфортно. але він мені сказав наступне: "Так, напевно, мені це зараз не дуже зручно, але, тим не менш, я підтримую будь-яке твоє рішення". Те ж саме я зараз можу сказати йому. я підтримую будь-яке його рішення, тому що він дуже близький мені".
Досягнення і провали
У медіасередовищі Юрія Стеця називають ефективним менеджером, вказуючи на його досвід роботи на 5 каналі. З лютого по грудень 2012 року обіймав посаду голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. Як подейкували в кулуарах ВР, цією посадою він зобов'язаний все тому ж Порошенку, оскільки планувалося призначити на це місце іншу людину.
Під час верховенства Стеця в профільному комітеті в Україні розгорівся антицензурний скандал – у зв'язку зі знаменитим законопроектом "про наклеп" авторства Віталія Журавського з Партії регіонів.
Документ істотно обмежував журналістів у професійній діяльності, що викликало хвилю протестів серед різних ЗМІ по всій Україні.
На знак протесту журнал Корреспондент вийшов у 2012-му з порожньою обкладинкою
Стеця тоді звинувачували у тому, що він допустив голосування за законопроект у першому читанні, оскільки очолюваний ним комітет мав розглядати документ.
Стець виправдовувався тим, що тодішній спікер Ради Володимир Литвин виніс законопроект в обхід парламентського комітету.
"Незважаючи на те, що даний законопроект стосується діяльності журналістів, Литвин розписав цей документ на комітети Швеця, Ківалова (тодішні голови інших комітетів, – ред.) і не розписав комітету з питань свободи слова та інформації. А згідно з регламентом, комітет може розглядати тільки ті законопроекти, які на нього розписані головою Верховної Ради. Це автоматично означає те, що було абсолютно проігноровано думку членів комітету зі свободи слова та інформації і, отже, журналістів", – пояснював Стець.
У результаті Журавський відкликав скандальний законопроект, а парламент зняв його з розгляду. Однак експерти вже тоді говорили, що це – неповна перемога суспільства, і перевага залишилася за владою.
Міністерство правди або знайомі методи
Деякі експерти проводять паралелі між тим як нова влада проголосувала за главу і, відповідно, за Міністерство у справах інформаційної політики, і підходами старої влади. Як і у випадку з анти журналістськими ініціативами в "законах 16 січня", так і з законопроектом Журавського в 2012 році, рішення по Стецю у новому відомстві приймалося подібним чином.
Створення нового міністерства викликало безліч суперечок і побоювань щодо можливого формування на його базі своєрідного "Міністерства правди", яке стало б інструментом маніпулювання і тиску на ЗМІ – якщо навіть не при сьогоднішньому уряді, то при наступному.
2 грудня, у день затвердження нового складу Кабміну, проти створення "Міністерства правди" журналісти прийшли до парламенту з плакатами "Stop міністерство кумівства", "Stop міністерство правди", "Проти МінПравди", "Стоп цензурі!", "Немає грошей на танки? Зате є на МінПравди". Активісти рухів "Чесно" і "Стоп цензурі" вважають недоречним прийняття рішення про створення цього відомства без публічного обговорення.
Для чого і для кого
Згідно з положенням про відомство, яке було представлено вже після схвалення Стеця у ВР, міністерство буде контролювати дотримання засобами масової інформації, незалежно від їх форми власності, Конституції України, законів та інших нормативних документів.
Стець стверджує, що створюваний орган повинен буде займатися реалізацією єдиної програми інформаційної безпеки, включаючи забезпечення населення "достовірною інформацією з першоджерел". Також на міністерство будуть покладені завдання з формування іміджевих інструментів України, протистоянню інформаційної агресії з боку Кремля і запобіганню зовнішнього впливу на внутрішній інформпростір країни.
Нове міністерство створено тільки заради досягнення однієї мети – працевлаштування Юрія Стеця, переконана шеф-редактор профільного інтернет-видання Телекритика Наталія Лігачова. Це робиться «для того, щоб працевлаштувати одну людину – Юрія Стеця», вважає вона.
Сам міністр каже, що ідея створення такого відомства дозріла у нього ще в 2007-2009 рр. За його словами, вже тоді у нього був готовий проект створення нового міністерства. Проте залишається таємницею, що завадило Стецю виставити на громадське обговорення цей документ до голосування у ВР, а не після.
"Я – не самогубець. Я прекрасно розумію, що в цій країні, у цьому суспільстві неможлива ніяка цензура" – Юрій Стець
"Я розумію можливі ризики впровадження цензури, про які говорить медіаспільнота, – говорить Стець. – Але у мене є досвід журналіста і як продюсера 5 каналу, і як голови Комітету зі свободи слова та інформації при Януковичі. При мені не було жодного натяку на здійснення цензури. Не буду цим займатися і зараз. Я – не самогубець. Я прекрасно розумію, що в цій країні, в цьому суспільстві неможлива ніяка цензура. Це велика дурість ".
ОБСЄ
На цьому тижні в ОБСЄ попередили, що створення в Україні такого міністерства несе загрозу для свободи слова. Правозахисна організація «Репортери без кордонів» також категорично заперечує створення в Україні Мінінформації.
"У демократичному суспільстві діяльність медіа не повинна регулюватися владою. Створення Міністерства інформації – найгірший з усіх можливих відповідей на ті серйозні виклики, з якими стикається уряд", – заявив генеральний секретар організації, Крістоф Делуар
Кай Кіт