Після того, як Верховна Рада проголосувала за закон "Про валюту і валютні операції", питання про загальне декларування знову з'явилося на порядку денному.
Пункт 11 цього закону зобов'язує Кабінет міністрів і Нацбанк, зокрема, розробити і внести на розгляд Верховної Ради законопроект про здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб, передає Корупція.Інфо
Правда, це завдання не самого найближчого майбутнього. Закон "Про валюту і валютні операції" вступить в силу лише з 7 лютого 2019 року, а подати законопроект Кабмін і НБУ повинні протягом 6 місяців після вступу закону в силу, тобто приблизно до серпня 2019-го. Так що, якщо навіть він пройде всі належні процедури досить швидко (що малоймовірно, з урахуванням дискусійності питання), раніше 2020 року діяти не почне.
Крім того, залишається незрозумілим, чи буде декларування дійсно загальним, або ж буде стосуватися не всіх. Адже поки в формулюванні закону не згадано, що йдеться саме про "загальне" разовому декларування.
Ніяк не визначається
Про те, що в Україні може бути введено загальне декларування доходів громадян, говориться вже давно. Але приблизно стільки ж йдеться і про можливість введення "нульових декларацій" – тобто добровільної легалізації доходів, після якої декларант отримує "податкову" амністію і гарантію непереслідування за доходи, які здобуті "в тіні".
Завдання у цих двох підходів одна: зменшити "тіньовий" сектор економіки, який, за оцінками МВФ, становить в Україні 44% ВВП, і наповнити бюджет за рахунок податків на "нововиявлені" доходів. Крім того, інформацію про доходи та витрати громадян, які подали декларації, можна буде внести в бази даних і потім перевіряти, чи відповідають доходи декларанта його витрат. Таким чином в багатьох країнах світу виявляють корупціонерів і тих, хто не повністю вивів своє майно з "тіні".
До цього часу увагу більшості депутатів було зосереджено саме на "нульовому" декларування. Так, в 2015 році у Верховній Раді був зареєстрований "Закон про нульову декларацію". Він не передбачав обов'язкового декларування. Але припускав, що багато представників бізнесу захочуть подати таку декларацію, оскільки отримають шанс легалізувати майно, придбане "в тіні", і звільнення від юридичної відповідальності за "старі" порушення валютного і податкового законодавства. Правда, подавачі декларації повинні були б заплатити "податок на декларування доходів, майна і майнових прав", за рахунок якого планувалося поповнити бюджет.
Популярне: Найщасливіший день в житті перетворився на жах: Викрадена гостями наречена попала в моторошну аварію
Рік по тому проект закону про нульовий декларування був відкликаний. А ось законопроект про податок залишився і навіть був включений до порядку денного 8-ої сесії Верховної Ради.
У 2016 році з'явився ще один законопроект на цю тему – про "е-декларуванні". Відзначаючи, що ідея е-декларування в Україні скомпрометована і перетворилася на фарс, автор пропонував перейти від е-декларування до ё-декларуванню (йо-Декларування), встановивши нові, більш жорсткі правила. Декларантами пропонувалося вважати не тільки представників влади, але також військових (крім рядових-строковиків) і всіх інших силовиків, кожного представника контролюючих і перевіряючих служб (і не тільки державних), весь юридичний корпус, нотаріусів, оцінювачів, громадських і взагалі всіх, хто так або інакше виконує "організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки". Іншими словами, кожного, хто має доступ до матеріальних цінностей або грошей. Це не було б "загальним декларуванням" в прямому сенсі слова, але декларації стали б обов'язковими, мабуть, для більшості дорослого населення країни. Але цей законопроект був, скоріше, схожий на жарт (там, наприклад, пропонувалося ввести термін "трудівники злочинного світу"). Через рік його просто зняли з розгляду.
У 2017 році знову ожила ідея "нульового декларування". Законопроект "Про легалізацію майна в зв'язку з добровільним декларуванням майнового стану та незадекларірованніх доходів фізичних осіб". Як "плати за прощення" декларанту пропонувалося або відразу заплатити нд податки на "відбілювання" майно, або придбати держоблігації на суму, рівну 10-12% вартості задекларованого майна.
Законопроект досі перебуває "на ознайомленні" комітетів. А тим часом, вже в нинішньому році, в парламенті був зареєстрований ще один схожий проект: "Про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об'єктів фізичними особами". Він також припускав наповнити бюджет за рахунок податків за виведене з тіні майно. Натомість декларанту гарантувався "нульовий" інтерес з боку правоохоронних органів до походження майна і до податків за минулі роки.
У той же час уряд всерйоз задумався про загальне декларування. Ймовірно, не дуже вірячи в те, що українці побіжать добровільно заповнювати "нульові" декларації. В "Пріоритетні плані дій уряду на 2017 рік" містився пункт про розробку в IV кварталі "проекту закону про запровадження загального декларування доходів і витрат фізичних осіб та податкового контролю за відповідністю доходів і витрат громадян з використання непрямих методів". Цей закон повинен був ввести в дію автоматичну систему моніторингу за відповідністю доходів і витрат громадян. А очікуваним результатом значилися "детінізація економіки і протидія розмивання податкової бази". У плані вказано, що завдання виконано, і законопроект внесений до парламенту.
Ще раніше, в II кварталі 2017 го, Кабмін планував закупити серверне обладнання і провести модернізацію інформаційно-телекомунікаційної системи Єдиного держреєстру декларацій держслужбовців, доповнивши її ідентифікаційним і верифікаційним модулями. І цей пункт плану теж значиться як виконаний. Нове обладнання дозволяє автоматизувати роботу з великими обсягами інформації та зіставляти дані з декількох реєстрів. Поки що воно "тестується" на деклараціях чиновників. Але цілком ймовірно, що його потужності вистачить і для роботи з деклараціями за все населення України.
В "середньотермінового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року", який був затверджений навесні 2017 року, також згадується "впровадження загального декларування доходів і витрат фізосіб і податкового контролю за відповідністю доходів і витрат громадян з використання непрямих методів" – як завдання на 2017 рік. Однак уже через пару місяців після прийняття документа прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що система загального декларування впроваджуватися не буде.
А ось президент України Петро Порошенко виступає за "нульове декларування" для всіх. Про це він заявляв, наприклад, в березні цього року на зустрічі з бізнесом.
А як у інших
Кожна країна обирає свій спосіб боротьби з корупцією і з тіньовою економікою. У таких країнах, як Фінляндія, Австралія, Італія, Сінгапур та інші, введено обов'язкове декларування практично для всіх громадян (з деякими особливостями у кожної країни). У той же час в Бельгії, Італії, Латвії періодично проводять "нульове декларування".
Є й такі країни, де застосовуються обидва методи відразу. Це, наприклад, США, Німеччина, Франція, Швеція та Швейцарія.
Зараз загальне декларування намагаються впровадити в Казахстані, який переживає економічну кризу і відчуває нестачу бюджетних коштів. Таке нововведення було заплановано ще на 2012 рік, але кілька разів відкладалося. Тепер старт призначений на 2020 рік. П при цьому "нульове декларування" (амністія тіньових доходів) вже було проведено.
Зараз в Казахстані щосили йде роз'яснювальна робота для населення. За рік до введення інформація розміщена на сайтах міністерств, нацбанку, багато публікацій в ЗМІ.
У цій країні декларації будуть зобов'язані подавати не тільки всі повнолітні громадяни, а й неповнолітні, якщо у них є частка в житловому будівництві зареєстроване на них майно, банківські рахунки та ін. А також іноземці, якщо вони хочуть володіти цінним майном на території держави.
Для того, щоб стимулювати людей подавати декларації та зменшити соціальний негатив, для подавачів декларації передбачені не "батоги", а "пряники". Чи не податки, а податкові пільги. Для багатодітних сімей – податкові відрахування в розмірі 24 мінімальних зарплат на рік (дозвіл не платити податки на цю суму). Для учнів на платній основі – зниження плати за навчання на 10 мінімальних зарплат на рік (також податкові відрахування), для тих, хто користується платними медпослугами – зниження плати (за рахунок податків) на таку ж суму. І, нарешті, для всіх, хто користується банківськими кредитами – зниження суми виплат по кредитах також на 10 мінімальних зарплат. У розцінках України це означало б, що кожен громадянин отримує від держави "знижку" в розмірі до 44,6 тис. грн на рік за різними платежами. Причому декларацію потрібно подавати до вересня, а податковими пільгами користуватися вже з 1 січня 2020 року.