Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з розслідування можливого зриву посадовими особами операції із затримання членів приватної військової компанії «Вагнер» не знайшла підтвердження витоку інформації про проведення спецоперації з української сторони. Хоча опозиція активно просувала з ефірів олігархічних телеканалів думку про ймовірну державну зраду представників Офісу президента.

Про це 15 листопада повідомила голова ТСК Мар’яна Безугла.

«Наявні дані дають змогу зробити опосередковані висновки, що відбулося відтермінування активного заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року. ТСК не вдалося достеменно встановити, хто, на якому рівні в Україні ухвалив рішення про відтермінування», – сказала Безугла.

Водночас, за словами голови комісії, ТСК встановила «відсутність будь-якої документально оформленої вказівки про відтермінування з боку будь-якої посадової особи».

Комісія також не знайшла підтвердження того, що президент Володимир Зеленський давав особисті розпорядження керівництву Головного управління розвідки Міністерства оборони відкласти активний захід, повідомила Безугла.

За її словами, також встановлено, що керівник Офісу президента не має повноважень надавати розпорядження керівнику ГУР МОУ щодо відтермінування будь-якого розвідувального заходу, а міністр оборони може санкціонувати певні дії в рамках активного заходу лише в частині, що стосується додаткового залучення Збройних сил, і не може санкціонувати хід активного заходу загалом.

Окрім того, комісія заявляє, що тодішній міністр оборони Андрій Таран також не міг розпорядитися про це, оскільки він має повноваження лише щодо додаткового залучення збройних сил до спецоперації.

За даними Безуглої, ТСК під час своєї роботи отримувала матеріали, зокрема і від розслідувальної групи Bellingcat.

«ТСК встановила, що спільний активний захід СБУ і ГУР МОУ почався у червні 2020 року, отже підлягають спростуванню повідомлення деяких ЗМІ про його багаторічне планування. Активний захід передбачав виманювання 33 найманців з території Росії за легендою до Венесуели. ТСК виявила, що 5-ий президент України не міг санкціонувати проведення цього активного заходу, оскільки він був розпочатий у кінці червня 2020 року», – повідомила голова ТСК.

Іноземні спецслужби до цього заходу не залучали, наголосила Безугла.

За її словами, у Білорусі і так активно вели контррозвідувальну діяльність напередодні виборів, тому могли й самі виявити «вагнерівців» і без витоку.

Водночас в ТСК вважають, що російські або білоруські спецслужби могли знати про “активний захід” українських спецслужб.

“ТСК вважає, що затримання 33 найманців було очікуваним результатом роботи білоруських спецслужб в умовах посиленого контррозвідувального режиму напередодні президентських виборів”, – наголошується у звіті.

В ТСК наголошують також, що російські спецслужби проводять дезінформаційну операцію, аби завдяки цим подіям спровокувати недовіру до влади та розпалювати внутрішнє протистояння в Україні. З цього можна зробити логічний висновок про те, що опозиція на чолі з Петром Порошенком ймовірно підігрує російським спецслужбам цьому аспекті.

Нагадаємо, що 29 липня 2020 року в Білорусі затримали бойовиків з ПВК “Вагнера”, 32 – під Мінськом, ще одного – на півдні країни. Серед них були і ті, хто воювали проти України на Донбасі.

Тоді правоохоронці Білорусі повідомили, що до них надійшла інформація про прибуття понад 200 бойовиків для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії. Білорусь тоді звернулася до української влади з проханням перевірити причетність затриманих до скоєння злочинів в Україні.

11 серпня офіс генпрокурора України направив до Генпрокуратури Білорусі запити про видачу 28 бойовиків. Всі 28 осіб, серед яких 9 громадян України, підозрюються в участі в терористичній організації.

14 серпня Білорусь видала 32 затриманих “вагнерівців” Росії.