Затримання колишнього лідера фракції Партії регіонів або стане початком гучної справи стосовно злочинів високопосадовців режиму Януковича, або перетвориться в черговий юридичний “пшик”, – пише Марта Кущ на сайті Еспресо, передає ІА Корупція Інфо.
У суботу було затримано колишнього головного “регіонала” Олександра Єфремова. За словами нового генпрокурора Віктора Шокіна, Єфремов підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України – “зловживання службовим становищем за обтяжуючих обставин” та “службове підроблення”. Варто зазначити, що його арешт співпав з призначенням Шокіна і може стати або його визитівкою, або найбільшим провалом. І у зв’язку з цим постає декілька запитань.
По-перше, чому Єфремова затримали за зловживання владою, а не за фінансування тероризму, чи державну зраду? Про організацію Єфремовим терористичного руху на Луганщині та фінансову підтримку бойовиків не говорив тільки ледачий. Повідомлення про те, що ГПУ розслідує причетність Олександра Сергійовича до сепаратистів почали з’являтися ще в червні минулого року, коли обов’язки генпрокурора виконував “свободівець” Олег Махніцький. Однак провадження за цією статтею було відкрито лише в середині січня 2015 року, коли крісло під генпрокурором Віталієм Яремою вже сильно хиталося.
Варто зазначити, що сам Єфремов у сесійній залі вимагав не ігнорувати результати травневого сепаратистського “референдуму”, а підконтрольна йому облрада робила скандальні заяви, спонукаючи владу сісти за стіл переговорів з терористами. Також є свідчення колишнього мера Стаханова, який на допиті розповів, що так званий “референдум” “Луганської народної республіки” відбувся в місті за вказівкою Єфремова і тодішнього голови Луганської ОДА Володимира Пристюка.
Крім того, на окупованих територіях безперешкодно працюють підприємства Єфремова, зокрема, терористи “ЛНР” видали заводу Олександра Сергійовича так звані ліцензії на ведення діяльності, а його будинок залишився неушкодженим під час бойових дій. Також заслуговує уваги і той факт, що управлінські посади в “ЛНР” зайняли колишні чиновники. Ні для кого не секрет, що працювати в державних установах на Луганщині без благословення Єфремова було просто неможливо. А його похресник Родіон Мірошник став головним ідеологом“правлячої терористичної партії” – очолив “центральний виконавчий комітет” терористичної громадської організації “Мир Луганщини”, головою якої є головний бойовик “ЛНР” Ігор Плотницький, і, за нашою інформацією, розпочав підготовку до місцевих виборів в “ЛНР”.
Тож питання, чому прокуратура і досі не змогла пов’язати Єфремова з терористами, звісно ж риторичне.
Питання друге – чому Єфремова затримали тільки зараз?Генпрокуратура почала розслідування за фактом зловживання владою Єфремовим ще 28 липня. Єфремову інкримінують “здійснення тиску на посадових осіб Держпідприємства “Луганськвугілля” під час проведення процедури закупівлі послуг з монтажу гірничошахтного обладнання та низьковольтної апаратури, внаслідок чого вказане підприємство уклало угоди з підконтрольними Єфремову суб’єктами господарської діяльності за завищеною втричі вартістю”. Тим не менш, екс-головний “регіонал” почувався досить спокійно. ЗМІ неодноразово публікували фото його мандрів Європою. Зокрема, на Новий рік Єфремова помітили уфранцузьких Альпах, а в середині січня він засвітився в Борисполі, коли повертався з Парижа.
Тому арешт Єфремова більше схожий на піар-хід нового генпрокурора, який хоче заявити про себе гучною справою.
І останнє – чи буде доведена справа Єфремова до кінця і чи стане вона початком череди інших гучних проваджень проти високопосадовців, які стояли біля витоків тероризму на Донбасі.
В Україні практично немає випадків, коли б посадова особа сіла за грати. Зазвичай гучні справи або розсипалися у суді, або слідство затягувалося на невизначений термін, як у випадку з нинішнім народним депутатом Євгеном Бакуліним. А за грати зазвичай потрапляють стрілочники. Тож питання, чи закриється тюремна камера за Олександром Єфремовим, чи він буде випущений під підписку і втече, або його виправдає суд – залишається відкритим. Новий генеральний прокурор відомий тим, що у 2005 р почав слідство проти Бориса Колесникова, Євгена Кушнарьова та Ігоря Коломойського. Однак жодна з цих справ так і не була доведена до кінця.
Крім того, сьогодні учасники та організатори терористичного руху безперешкодно з’являються в Києві та в інших містах України або переховуються в Росії. Так, вже згадуваний Родіон Мірошник, незважаючи на неодноразові звинувачення в ЗМІ і доручення тодішнього в.о президента Олександра Турчинова перевірити його на причетність до сепаратистів, в жовтні був помічений в одному зі столичних кафе.
А кум Єфремова Заза Зухбая засвітився в одному зі столичних торговельних центрів.
Багато запитань викликає і затримання та звільнення мера Луганська Сергія Кравченка, а також куди зникли “біло-блакитні” захисники “ДНР” та “ЛНР” Микола Левченко, Сергій Горохов, Володимир Струк та інші.
Але після затримання Єфремова його поплічники мають як мінімум дуже занепокоїтися, і це стосується не лише відносно дрібних фігур на кшталт Кравченка, Горохова чи Струка, а й тих, хто і зараз засідає у парламенті під вивіскою “Опозиційного блоку”. Враховуючи рівень займаної колись посади, Олександр Сергійович може стати дуже для Генпрокуратури цінним джерелом інформації, якщо, звісно, його “вмовлять” співпрацювати зі слідством. Можна не сумніватися, що Єфремов здатен повідати дуже багато цікавого і не лише про донбаський сепаратизм та роль в ньому регіоналів, а й про всі регіональні оборудки часів режиму Януковича. Отже, у багатьох нинішніх “опозиціонерів”, а особливо тих, хто мав тісні стосунки з Єфремовим, з’явився привід дуже серйозно замислитися над власним майбутнім.