7 березня 2023 року під час бойового завдання під Бахмутом загинув легендарний командир, Герой України Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі».
Сьогодні в столиці попрощатися з Героєм України прийшло багато людей, зокрема, Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Фінляндської Республіки Санна Марін, яка зараз перебуває з робочим візитом у Києві, Міністр оборони України Олексій Резніков, Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний та голова Головного розвідувального управління Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Президент України передав матері загиблого Героя, Оксані Коцюбайло, відзнаку «Хрест бойових заслуг», якою посмертно удостоєно її сина.
Слова співчуття рідним загиблого воїна висловив Міністр оборони України Олексій Резніков
“Ми не можемо дозволити нашим дітям, нашим онукам завершити цю війну. Її завершити маємо саме ми, і перемогти. І саме заради цієї Перемоги платимо найдорожче. Я схиляю голову перед рідними. Мамо, ми розуміємо Вашу втрату, і це дуже важко. Головне – ми будемо його пам’ятати. Сьогодні, якщо спитати когось, хто такий Да Вінчі, навряд чи хтось скаже, що це італійський митець, а скажуть, що це український Герой. Справжній Герой,” – сказав очільник оборонного відомства.
Також щирі слова співчуття та слова підтримки рідним та друзям полеглого Героя висловив Головнокомандувач ЗС України генерал Валерій Залужний.
“Мені було дуже приємно не просто добре знати Дмитра, а з часом стати частиною його великої родини. Родина, яка створювалася саме навколо нього. Навколо світлої людини. Неймовірної людини, навколо якого були люди, об’єднані лише однією метою – боротьбою за свою країну. Наша військова сім’я прийняла «Да Вінчі» 9 років тому. Зовсім молодого хлопця, з щирими очима, який нічого і ніколи не боявся,” – підкреслив генерал Валерій Залужний.
Головнокомандувач ЗСУ також додав, що «Да Вінчі» і його «вовки» робили надскладну роботу, і йому було дуже приємно, коли в перший день великої війни Дмитро разом із побратимами приєднався до лав Збройних Сил України.
“Йде війна, шлях до нашої перемоги дуже і дуже важкий, і ціна цієї перемоги – це життя наших воїнів. Дмитро Коцюбайло був не просто найкращим, він був найкращий з найкращих, тому війна забрала саме його. Дуже шкода, брате, що так трапилося,” – додав генерал Валерій Залужний.
Упродовж прощання з Дмитром Коцюбайлом усім Майданом Незалежності лунало «Слава Україні», а у відповідь болісне та гірке «Героям Слава».
Невимовний біль та втрата для рідних, друзів, побратимів та всього українського народу.
Що відомо про Дмитра “Да Вінчі” Коцюбайла.
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської области України. Освіту здобував у Бовшівській загальноосвітній школі та Івано-Франківському художньому ліцеї.
На війні Дмитро з 18 років, туди потрапив одразу після Революції Гідності. У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької области, після одужання повернувся на фронт. До початку повномасштабного вторгнення був добровольцем, потім вступив у ЗСУ. Вісім років готувався сам та готував інших до “великої” війни.
“Спочатку наш підрозділ направили на запорізький напрямок, щоб не дати росіянам пройти до Запоріжжя і прорватися до Дніпра. Потім мене покликали у Київ, бо маю досвід роботи з артилерією. Коли російські війська почали рухатися на Бориспіль, ми нанесли якісне вогневе ураження, знищили понад 20 одиниць техніки та “Бук”, — розповідав Дмитро раніше у проєкті “Командири, до перемоги!” про перші дні повномасштабного вторгнення окупантів в Україну.