ЗСУ захлопують вікно можливостей для РФ. Хоч Путін і сподівався грати в довгу, рекордні втрати в техніці та особовому складі противника ставлять хрест на можливості Росії виграти цю війну. Єдине, на що зможе розраховувати кремлівський лідер — підпис під капітуляцією.
На Україну чекає важкий рік, але якщо країна зможе протистояти Росії на фронті, то у 2025 році «вікно можливостей», яким зараз скористалася Москва, швидше за все, закриється, пишуть у своїй колонці для The New York Times військові експерти Роб Лі та Майкл Кофман.
Зокрема, наступного року Росія може почати відчувати нестачу техніки. Провідні західні військові аналітики Роб Лі та Майкл Коффман, які регулярно їздять до України, випустили колонку до The New York Times.
У ній вони аналізують, як змінилася ситуація на фронті після того, як Росія відкрила новий фронт у Харківській області. Положення на фронті вони називають серйозним. Почавши наступ, російські війська швидко подолали кордон і просунулися на кілька кілометрів уперед.
При цьому Росії поки що не вдалося вийти на головну лінію оборони на схід від Харкова, зазначають експерти.
Аналітики вважають, що за допомогою нового фронту російські військові хочуть відвернути сили ЗСУ від інших ділянок фронту.
Мета Росії – не взяти Харків, а загрожувати йому, зокрема артилерією, пишуть експерти. Таким чином, Росія може полегшити собі захоплення решти Донецької області, що, на думку експертів, вважає основним напрямом.
Пріоритетом для України зараз стала стабілізація лінії фронту та запобігання великому прориву, пишуть експерти.
ЗСУ продовжують страждати від проблем, що накопичилися з минулого року, у тому числі від браку боєприпасів, військових і укріплень.
Незважаючи на недавнє виділення допомоги Києву Конгресом США, ситуація стане ще гіршою, перш ніж покращиться, відзначають Лі і Кофман.
За весну ЗСУ вдалося покращити свою лінію зміцнень, а американська допомога має скоротити снарядний голод, але проблема нестачі особового складу продовжує посилюватись, і знадобляться місяці, щоб покращити ситуацію, наголошують експерти.
Росія, навпаки, спромоглася впоратися з нестачею кадрів і набирає близько 30 тисяч нових контрактників на місяць. Ці військові, багатьом із яких за 40, навряд чи стануть ідеальними солдатами, але це дає Росії кількісну перевагу, пишуть аналітики.
Однак перевага у кількості військових не обов’язково стане вирішальною, наголошують вони. Якість сил і втрати серед командування обмежують здатність Росії проводити повномасштабні операції, тому поки що російським військам не вдається перетворити наступ на прорив.
Якщо протягом 2024 року Україна зможе протистояти Росії та зможе зробити так, щоб досягнення російських військ були незначними, то наступного року, армія РФ вже втратить всю свою зброю і буде нести максимально величезні втрати у цій війні.
Також зазначимо, що повідомляється, що з усього, що відбувається сьогодні у російському уряді, очевидно, що Кремль готується до війни на виснаження. Йде боротьба за ресурси, і в кого їх більше – той може диктувати умови.
Поки Україна шукає ресурси у союзників, намагаючись налагоджувати власне військово-промислове виробництво, Росія користується лазівками у санкціях, культивує контрабанду та налагоджує ситуативні контакти з країнами-вигнанцями на кшталт КНДР чи Ірану. Той факт, що Путін вирішив нарешті «рахувати гроші», говорить про те, що він планує воювати доти, доки це можливо.