Три з половиною місяці минуло відтоді, як з гучним скандалом затримали Олександра Єфремова, колишнього керівника фракції Партії регіонів. Це був перший арешт серед топ-соратників Віктора Януковича, який ініціював новий керівник Генпрокуратури Віктор Шокін. Він на той моментщойно приступив до обов’язків генпрокурора та вирішив відзначити цей старт резонансним кроком.
Затримання Єфремова мало символічне значення не лише для Шокіна, а й для усієї нової влади. Саме в другій половині лютого відзначались роковини трагічних подій на Майдані, а оскільки розслідування масових розстрілів в центрі столиці не дало жодних відчутних результатів, то й звітувати керівникам держави не було про що. Жоден високопоставлений фігурант цієї справи так і не постав перед судом. Що б перебити цей негатив і відвернути увагу громадськості від провалів у розслідуванні саме перед річницею загибелі «Небесної сотні» і був затриманий Єфремов.
Одіозного соратника Януковича «брали» в суботу 14 лютого, а вже в понеділок Печерський районний суд арештував колишнього депутата та запропонував йому вийти під заставу 3,6 мільйони гривень. За словами Єфремова, таких коштів в нього на той час на рахунках не знайшлось, заставу за нього вніс колишній колега по партії та вірний друг – Борис Колесніков.
Нагадаємо,що Олександра Єфремова звинувачують по трьох статтях Кримінального кодексу у справі щодо перевищення посадових обов’язків при прийнятті «диктаторських законів 16 січня», по цій справі окрім нього проходять також колишній віце-спікер Ігор Калетнік та колишній регіонал Володимир Олійник. До речі, з грудня минулого року Калетнік та Олійник перебувають у розшуку, а ГПУ досі не оголосила офіційно, куди ж завели сліди їх втечі. Проте про Олійника відомо, що він спочатку знаходився в Москві, потім – в Ялті, де він нібито наглядає за нерухомістю своїх колишніх однопартійців…
Трохи згодом Єфремову повідомили про підозру щодо розпалювання національної ворожнечі.
А вже через тиждень одіозна суддя Печерського суду Оксана Царевич відхилила клопотання прокуратури, зазначивши, що за даними лінгвістичної експертизи, наданою стороною обвинувачення, у висловлюваннях Єфремова ознак розпалювання міжнаціональної ворожнечі знайдено не було.
Як вдалося з’ясувати «Главкому», до цього часу справа Єфремова не зрушилась ані на крок. В травні начальник Управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявив журналістам, що завершити розслідування заважає неявка народних депутатів на допити в ГПУ.
«Ми б вже завершили цю справу, коли б допитали депутатів, які приймали участь в голосуванні чи знаходились в залі. Вся складність цього розслідування полягає в тому, що в нас немає поваги народних обранців до викликів слідчих», – пояснив журналістам Горбатюк.
На ці допити мали б ходити депутати від «Опозиційного блоку». Варто згадати і трагічну загибель колишнього «регіонала» Михайла Чечетова, якому оголошували підозру в махінаціях в ході прийняття законів «16 січня». Чечетов проходив свідком і давав покази про роль керівників фракції «регіоналів» та парламенту в процесі голосування. Після того, як Чечетов вистрибнув з вікна, точилося багато розмов про те, що саме він міг дати багато свідчень щодо злочинів представників колишньої влади, а також відносно приватизаційних процесів 2000-х років, коли саме він очолював Фонд держмайна. Напередодні його самогубства Віктор Шокін заявляв, що Чечетову можуть оголосити додаткові звинувачення, однак, які саме – не уточнив.
Три місяці поспіль «Главком» вів перемовини з адвокатом Єфремова Олександром Мельниковим. Однак він знаходив різноманітні причини, аби уберегти свого підзахисного від гострих запитань.
У той же час говорити про справу Єфремова не бажають і в Генпрокуратурі. На запит про хід розслідування його справи «Главком» отримав формальну відписку, в якій жодної відповіді на поставлені питання не містилось.
Спираючись на ст. 222 КПК України та статтю 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» в ГПУ пояснили своє мовчання тим, що інші відомості щодо розслідування кримінального провадження відносяться до таємниці слідства і не підлягають розголошенню на цьому етапі розслідування.
Отже, чи можна справу Єфремова вже зарахувати до переліку резонансних справ, які ніколи не дійдуть до суду? Очевидно, що при нинішній владі на це питання можна впевнено давати ствердну відповідь. І колишні силовики, і діючі депутати з різних фракцій одностайні у цій думці. За їх даними, є маса людей, готових свідчити про роль Єфремова в розпалюванні сепаратизму на Донбасі, та при цьому ГПУ закидає колишньому регіоналу зовсім інше – прийняття «законів 16 січня», до яких більше відношення мали покійний Чечетов та втікач Володимир Олійник, який відсиджується чи то у Росії, чи то в окупованому Криму.
«Думаю, існує домовленість між сьогоднішньою владою та «злодійським блоком». Єфремов може готуватись зараз як до від’їзду в Росію, так і до місцевих виборів на Луганщині. В частині звільнених районів на Луганщині досі чиновницькі посади займають його люди. То чому б нинішній владі не використати зв’язки Єфремова для того, щоб отримати гарний результат на Луганщині?», – висунув свою версію «Главкому» народний депутат та колишній заступник командира батальйону «Азов» Ігор Мосійчук.
В тому, що місцеві вибори в Донецькій та Луганській областях відбудуться – нещодавно запевнив і сам президент Порошенко.
«Штучні кремлівські проекти, які агітують Україну за «руський мир», наштовхнуться на дуже сильний патріотичний дух. Ми зробимо все можливе, щоб цього не допустити (проходження їх в політику) І саме тому, я, не дивлячись на заклики багатьох відмінити ці вибори, кажу: вибори пройдуть!», – наголосив глава держави.
Про причетність Єфремова до трагічних подій на Сході впевнено говорить і громадський діяч з Луганщини Сергій Шахов, який до 2012 року встиг побувати депутатом Луганської обласної ради, потім – членом виконавчого комітету Стаханівської міської ради, а після того, як він почав виступати проти Партії регіонів, її представники порушили справи проти нього і деякий час він перебував у розшуку. «Єфремову потрібно закидати не «голосування 16 січня», а все те, що зараз відбувається на Луганщині», – вважає Шахов. Він нагадав про деяких людей, близьких до Єфремова, які раніше займали на Луганщині високі посади та проти яких досі не порушена жодна кримінальна справа. Це – колишній голова Луганської обласної ради Валерій Голенко, колишній мер Луганська Сергій Кравченко та колишній губернатор Луганської області Володимир Пристюк. Ці люди, стверджує Шахов, виконували вказівки Єфремова, проте, де вони зараз – невідомо.
Про Валерія Голенка відомо, що він балотувався на на останніх парламентських виборах по мажоритарному округу № 113 в Луганській області, але в раду не потрапив.
Як повідомив «Главкому» Ярослав Галас, помічник голови Луганської військово-цивільної адміністрації Геннадія Москаля, інформації про колишніх одіозних луганських керівників немає. «Ми не знаємо де вони зараз знаходяться», – сказав він, підтвердивши, що проти жодного з посадовців, причетних до розпалювання сепаратизму на Донбасі, не порушена жодна справа.
За словами Сергія Шахова, жоден депутат Луганської міської ради, жоден мер міста області не покараний, окрім колишнього мера Стаханова Юрія Борисова, який зараз знаходиться в Лук’янівському СІЗО.
Нагадаємо, що Юрія Борисова затримали в минулому році за підозрою у співпраці з терористами. За словами нардепа Ігоря Мосійчука, який є членом комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності, в СІЗО Борисов дав покази проти Єфремова. Колишній мер зазначив, що саме Єфремов особисто давав наказ та кошти на проведення «референдуму», який проходив на Донбасі у травні минулого року.
Мало хто зараз пригадує, що в липні 2014 році ГПУ порушувала справу проти Єфремова за фактом зловживання владою. Деталі справи стали відомими з листа-відповіді слідчого управління з розслідування особливо важких справ Головного слідчого управління ГПУ Сергія Рубчука на запит виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції». В листі значилось, що Рубчуком було розпочате розслідування щодо протиправних дій Єфремова, який чинив тиск на службових осіб державного підприємства «Луганськвугілля» під час проведення процедури закупівлі послуг монтажу гірничошахтного устаткування та низьковольтної апаратури, внаслідок чого зазначеним підприємством було укладено договори із підконтрольними Єфремову суб’єктами господарської діяльності за втричі завищеними цінами. За повідомленням «Центру протидії корупції», Єфремову не дали «розпиляти» чергові 95 мільйонів «Луганськвугілля».
Колишні працівники ГПУ скаржаться, що на той час було важко розслідувати цю справу, «бо відбулась анексія Криму, у розпалі були криваві події на Сході». «Було дуже важко збирати інформацію на той час», – пояснює «Главкому» колишній заступник Генпрокурора (до жовтня 2014-го) Микола Голомша.
Адвокат та нардеп Сергій Власенко взагалі вважає, що ГПУ при новому прокурорі Вікторі Шокіну наслідує практику Віталія Яреми та свідомо дає можливість уникнути відповідальності тим, хто замішаний в гучних кримінальних справах. Справа Єфремова, на його думку – не є єдиною.
«Те саме відбувається і у справах трьох одіозних суддів, яких помпезно позбавляли недоторканості – Оксани Царевич, Віктора Кицюка та Сергій Вовк, таке саме відбувається і у справі загибелі Небесної сотні», – каже Власенко.
І поки прокуратура запевняє, що слідство відбувається, справа Єфремова може увінчатись несподіваним кінцем. Колишній соратник Януковича може приєднатись до компанії своїх колишніх колег по партії, які знайшли собі притулок в Росії, а може стати ключовим гравцем у нестабільному регіоні напередодні місцевих виборів на Луганщині, аби впливати на своїх людей в цій області.
джерело: Главком