Втратити будинок або піддатися корупції – вибір, який постав перед власницею земельної ділянки на Львівщині.
Юлія Козаревська в листопаді 2011 року придбала земельну ділянку в с. Бірки, що на Львівщині і, оформивши всі необхідні документи, в червні 2012 року розпочала будівництво дому. Коли будинок був збудований, жінка отримала повістку до суду, з доданих документів дізналась, що її будинок їй не належить, а знаходиться на території сусіда, який не має наміру його зберігати, та навіть мирно вирішити ситуацію, яка склалась. Щоб пересвідчитися в правильності встановлення меж її території, пані Юлія відкрила Публічну кадастрову карту України – це доступна в мережі Інтернет карта, на якій позначені межі, розміри, місцезнаходження усіх земельних ділянок в Україні. Виявилось, що 12 лютого 2014 року були внесені зміни щодо розташування її земельної ділянки, про які вона як власниця землі не була повідомлена. Похибка складала аж 8 метрів, що суттєво впливало на межі ділянки в цілому, а будівля опинилась на сусідній території, власницею якої є Світлана Колотило. Її чоловік «люб’язно» запропонував пані Юлії викупити його земельну ділянку або ж він знесе її будинок, який тепер фактично належав йому. Жінка була в розпачі, адже розробила необхідні документи, витратила чимало коштів та сил на будівництво дому, а в результаті опинилась на вулиці. Проте помилка у вимірах була зроблена не випадково.
Кульчицький В. В. – голова сільської ради с. Бірки був присутній при встановленні меж на місцевості, підписував всі документи, які стосувались оформлення права власності на земельну ділянку: акт обстеження земельної ділянки (12.12. 2011р.), висновок забудови земельної ділянки (10.04.2012р.), акт розробки вісей будівлі (05.06.2012р.). Проте коли справа дійшла до останнього етапу – присвоєння поштової адреси, відмовився її затверджувати. Саме він в липні 2014 року вказав НВП «Рейтинг» – підприємству, що у 2006 році розробило план усієї території забудови – на те, що ними була допущена помилка, і вимагав внесення змін в Державний земельний кадастр, що й було зроблено. А це, у свою чергу, було відображено на Публічній кадастровій карті, звідки жінка й дізналась про помилку. Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», яке розробляло технічну документацію на землю, також не звернуло уваги на невідповідність даних фактичному розташуванню земельної ділянки, хоча перевірка достовірності даних є його прямим обов’язком, яким воно безвідповідально знехтувало.
Залишається відкритим запитання: чи було це рядом помилок та випадкових неточностей, чи все таки це продумана та спланована корупційна схема?
Проте є декілька фактів, що дають підстави схилятись до другого варіанту. Повідомлення про неточність у вимірах надійшло аж у 2014 році: тільки тоді, коли будівництво вже було завершене. Цікавим видається і те, що головою сільської ради на час розроблення підприємством «Рейтинг» плану території був Володимир Яблонський, який є батьком Світлани Колотило – власниці ділянки, на якій опинилась будівля. Численні заяви пані Юлії в прокуратуру та позовні заяви до суду залишались без задоволення.
Також невипадково, в приміщенні де знаходиться ТзОВ «УКР –ПАК», директором якого являється Яремчук Ярослав Іванович, адвокат пані Світлани а також в цьому приміщенні знаходиться Яворівський районний суд Львівської області, який розглядав спір між землевласниками.
Чи можна сподіватися на справедливе вирішення справи при таких обставинах?
Не потрібно проводити складні розрахунки, щоб побачити наскільки тривалим є процес оформлення документів – 2011- 2014 рр. – та будівництва дому – 2012-1014 рр. Чотири роки цілеспрямованого обману та шахрайства з боку державних службовців, чиновників та впливових людей, щоб така цінна інформація про вчинену неточність зумисне відкрилась аж по завершенні будівництва.
Використані всі правові засоби розв’язання конфлікту, які, на жаль, не дають результатів, тому хочеться вірити, що в цій країні, окрім свободи слова, є ще й верховенство права.