У Львові 28 червня закінчився шостий щорічний фестиваль «Alfa Jazz Fest», який проходив під протекторатом російського «Альфа-банку». А водночас зовсім непомітно для українського бомонду промайнула новина, що на Сході проросійські сепаратисти вбили ще одного українського солдата – всесвітньо відомого баритона Василя Сліпака.
Більшість скаже, що мистецтво не має жодного стосунку до війни, але складно уявити, щоб 1941 року «Рейхсбанк» чи «Дрезденбанк» у Радянському Союзі, в Москві чи Санкт-Петербурзі, проводив музичний фестиваль і туди приїхала розважатися верхівка ЦК КПРС. Проте дуже легко вклинюється у свідомість українців те, що під час російської агресії на Донбасі російський «Альфа банк» у Львові проводить свій фестиваль. Адже, як відомо, 100% акцій «Альфа-банку» належать російським мільярдерам Михайлу Фрідману (другий у російському списку «Форбс»), Хану, Авену та Кузьмічьову. А «Альфа джаз фест» – це проект «Альфа-банку». І туди приїжджає більшість українського бомонду: дружина Президента Марина Порошенко та їхній син Олексій Порошенко разом з дружиною, генеральний прокурор Юрій Луценко, голова АП Борис Ложкін, депутатки Ірина Геращенко й Олена Кондратюк, мер Києва Віталій Кличко, міністр фінансів Олександр Данилюк, екс-губернатор Донеччини Сергій Тарута, екс-міністр економіки Айварас Абромавичус, заступник міністра економіки Максим Нефьодов. Були серед них і представники попередніх режимів, зокрема колишній «регіонал» Василь Хмельницький з дружиною Зоєю (любитель поспівати Шуфутинського та друг Лепса), екс-губернатор Євген Червоненко та інші.
Ми дізнались в експертів та політиків, наскільки доречно було проводити такі заходи під егідою російського банку в патріотичному Львові.
Сергій Оснач, громадський діяч, член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, активіст Громадянського руху «Відсіч», співкоординатор ініціативи «Бойкот російського кіно»
У час, коли Україна борониться від російської агресії, проведення в Україні будь-яких заходів, профінансованих агресором, є не просто ганьбою, а й серйозним ударом по нашій національній безпеці. «Alfa Jazz Fest» профінансував російський «Альфа-банк», який повністю належить російським мільярдерам Фрідману, Хану, Авену та Кузьмічьову. Ба більше, фестиваль названо на честь цього банку. Варто зазначити, що більшість визначних джазових фестивалів світу названо за місцем (містом) проведення: «Montréal Jazz festival», «Le Festival de Jazz de Montreux», «Newport Jazz festival», «Jazz in Marciac», «Jazz à Vienne» тощо. Якщо колишній львів'янин Фрідман «витрачається» на фестиваль з любові до джазу та «рідного міста» (як стверджують його захисники), то чому не назвав його «Lviv Jazz Fest»? Чому рекламує на сценах і на сайті фестивалю свій банк? Чому російські активи «українолюба» Фрідмана досі не віджав путінський режим?
Очевидно, мета цього фестивалю зовсім не така шляхетна. Але наївно було б вважати, що він потрібен лише для реклами «Альфа-банку». За допомогою цього фестивалю відбувається легітимація російського капіталу в Україні. Про шкоду від російських банків в Україні й про те, якого удару вони за потреби можуть завдати українській банківській системі, написано чимало аналітичних матеріалів. Ба більше, за допомогою таких мирних і яскравих культурних заходів відбувається гуманізація агресора. Адже це росіяни дали гроші – отже, вони хороші, а поганий лише Путін. А потім ми дивуємося, чому соцопитування показують, що українці, попри війну й нелюбов до Путіна, відносно добре ставляться до росіян, які цього Путіна обрали й фактично призначили воювати з Україною.
До речі, свого часу (ще до російської агресії проти України, але вже після російської агресії проти Грузії) Фрідман називав Путіна «абсолютно демократичним президентом» і підтримував його, бо, мовляв, його підтримує більшість росіян. Тож не тішмо себе ілюзіями про «хароших русскіх», коли проти нас застосовують нахабну й брутальну технологію. Нам кажуть: ми дамо вам благо, видовище, а ви за це заплющите очі на нашу агресію, на наші злочини, на нашу тотальну присутність, на скуповування й упокорення нами вашої країни, ви вважатимете Росію ворогом лише частково або й не вважатимете взагалі. Так само Кремль скуповує й деяких західних лідерів, фінансуючи потрібні їм проекти.
На превеликий жаль, чимало наших співгромадян радо проковтнуло цей гачок. Вони з піною на губах вимагають або профінансувати їм таке саме видовище, або не чіплятися до російських багатіїв, не помічаючи зв'язку між фестивалем і російським капіталом, між російським капіталом і російською агресією. Найприкріше, що цього не помічає (а радше вдають, що не помічають) чимало українських політиків, які підтримали профінансований росіянами фестиваль, відвідали його і, не соромлячись, ділилися своїми фотографіями звідти. Своєю участю вони в рази збільшили потрібний Кремлю ефект. Я б тут не зводив усе до самого лише Садового, хоча роль львівського мера в цьому дійстві геть неприйнятна. Та якби на цей фестиваль не було запиту й схвалення з боку значної частини української політичної «еліти», то заходів, які фінансують рашисти, в Україні не було б.
Сергій Дацюк, український філософ, автор філософських Інтернет-книжок, політолог
Це дуже суперечне запитання, чи можна було проводити «Alfa Jazz Fest» за підтримки російського банку у Львові. Але тут питання в іншому: наші політики думають, що в нас перемир’я, тому для них це допустимо. Хоча з морального погляду ходити на такі заходи для наших політиків є недопустимо. Те, що під час Другої світової війни радянський банк не спонсорував такі фестивалі в Німеччині, зрозуміло, але проблема в тому, що в час фактично війни, у нас з Росією не оформлено в правовому руслі політичні чи економічні стосунки, тому такі заходи відбуваються і породжують конфлікти.
Володимир Цибулько, український поет, перекладач, есеїст, політичний діяч
«Альфа-банк Україна» – це не зовсім російська структура, але все ж належить російському олігарху Фрідману. Йти чи не йти на такі фестивалі – це складне психологічне питання. А те, що такі фестивалі проводять в Україні, означає лише, що російський бізнес хоче відновити свою діяльність на території нашої країни.
Семен Глузман, лікар-психіатр і правозахисник, колишній дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини від 1990 року
У кожного своя мораль і кожен у таких вчинках бачить свою вигоду. Тим, що на «Alfa Jazz Fest» приїхали такі представники українського політикуму, як Порошенки, Луценки та інші, вкотре показало, що ми з Росією таки трохи дружимо. Це не дуже красива ситуація, хоча в нас же з Росією юридично війну чи військовий конфлікт не оформлено. А мораль – це дуже специфічна ситуація: з одного боку, війни ж немає, то чому б і ні. З іншого – це культурна подія, таке міг профінансувати будь-який інший олігарх, бо у Львові є й свій місцевий мільйонер чи мільярдер, його прізвище починається на «С». Я читав, що на цьому фестивалі він навіть вручав якісь премії. Ці дії можуть бути і за домовленістю з Путіним, і, навпаки, його самостійними діями. Але, чесно кажучи, мені як громадянину соромно за наших політиків і за Львів.
Микола Томенко, політик
Тут народ незадоволений, що вся владна еліта радо пропагує захід одного банку з центральним офісом у «братській» Москві. Я ж підозрюю, що всі політики-прихильники джазу від «Альфа-банку» з'їхалися до Львова, щоб узгодити заяву до європейських держав з вимогою посилити санкції проти Росії. А Луценко на місці вивчає питання відкриття кримінальною справи щодо фінансування сепаратизму та російської агресії. От Ложкін тільки у справі прилетів – він був і залишається вірним другом «русского міра».
Олег Радик, львівський активіст, координатор економічного бойкотного руху
Попередні акції протесту проти цього фестивалю булиспрямовані на те, щоб більшості людей пояснити, що «Альфа-банк» – це російський банк. Два роки поспіль у Львові ми робили флешмоби, щоб показати, що не потрібно тут проводити російський шабаш під час війни. Тепер наші дії ні до чого і так не призвели б, бо всі люди, навіть джазмени, знають, що цей фестиваль організовує російський банк. І те, що туди поїхала так звана еліта, – це навіть тішить, бо ненависть, яка є у громадськості до цих людей, тепер перекинеться нарешті й на «Альфа-банк».
Є такий ще нюанс, що ті люди, які розказують, що це мистецтво, високе мистецтво – їх уже не переконаєш, вони прикриватимуться будь-чим. Дуже добре бути естетом у тилу, коли хлопці гинуть за тебе десь там в Авдіївці, а ти розповідаєш про велике мистецтво. Таких уже не переконаєш, декілька «гламурних» дівиць, які щось не знали, – їх ще можна переконати, а таких навряд, бо вони вже давно визначилися.
Ще хочу вам розповісти про такий нюанс, що мене смішить: учора на цей фестиваль приїжджала Джамала, а її, як відомо, критикувати не можна, бо це наша зірка. Я її не критикую, бо до всіх співаків і до неї ставлюсь, як до «лабухів», а не до велетів слова та пророків нашої України. Я дуже сміявся, коли дізнався, що Джамала виступила на проросійському «Альфа джазі» в день річниці Берестейської битви, а поводилися татари під час цього бою – всім відомо. Але я це все розумію, гроші ж не пахнуть.
Чи з морального погляду правильно для Садового було дозволити з розмахом проводити у Львові такий фестиваль після Грибовицької трагедії? Та йому плювати на мою думку і на мораль! Садовий – це людина без честі та совісті, він через дружбу з такими людьми, як Фрідман, дуже любить гроші та мріє стати Президентом України, тому Андрій Іванович ніколи не дивитиметься на народ, він дивиться на «населєніє», на бабусь, але це ненадовго, бо український народ, зокрема і львів’яни, почнуть прозрівати. Бо після того, як на Грибовицькому сміттєзвалищі не знайшли комунальника, працівника ЛКП «Збиранка», а Садовий з гламурною усмішкою розповідає Каті Осадчій, що головне – знайти людину, що там загинула. Та він на тому сміттєзвалищі має сидіти!
Джерело: Вголос