У США наполягають на призначенні нового генерального секретаря НАТО, який має змінити на посаді Єнса Столтенберга. Американський лідер Джо Байден бачить в керівництві Альянсу президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн.

Про це пише видання The Telegraph.

За даними видання, глава Єврокомісії стала кандидатом США на пост генсека НАТО після того, як Білий дім не ухвалив кандидатуру міністра оборони Великобританії Бена Уоллеса.

Зеленський закликав Байдена ухвалити важливе рішення щодо України в НАТО і навів головний аргумент

Зазначається, що Байден особисто спілкувався із фон дер Ляєн і просив її очолити НАТО. Президент США побоювався, що нового кандидата на цю посаду може і не бути в найближчі 12 місяців. У розмові з Байденом президент Єврокомісії зазначила, що не може обіймати посаду в Альянсі як мінімум до 2024 року.

“Кажуть, що тепер вона покладається на Вашингтон в отриманні розвідувальних даних, відмовляючись від інформації, яку їй передають європейські агенції, які неправильно оцінили вторгнення Росії в Україну”, – уточнює британська газета.

Не виключено, що варіант із її призначенням Білий дім розгляне вже наступного року.

Зазначимо, що Урсула фон дер Ляєн свого часу очолювала Міністерство оборони Німеччини. Вона активно виступає за підтримку Києва у війні проти російського агресора.

Нагадаємо, що Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг залишиться на своїй посаді ще більш ніж на рік — до 1 жовтня 2024 року. Таке рішення було ухвалено 4 липня.

Зазначимо, що Єнс Столтенберг мав піти з посади у вересні поточного року, одна у зв’язку із ситуацією в Україні його строк один раз уже було продовжено і було розглянуто питання про ще одне продовження. Варто додати, що сам генсек не хотів залишатися на своїй посаді, однак члени Альянсу змогли його переконати. Серед кандидатів на місце Столтенберга розглядалися міноборони Британії Бен Уоллес і прем’єр Данії Метте Фредеріксен.

Напередодні чинний генсек НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що у Вільнюсі члени Альянсу ухвалять рішення щодо посилення підтримки на довгострокову перспективу, оновлення політичних зв’язків і наближення України до НАТО.

Також додамо, що приблизно тиждень залишається до саміту НАТО у Вільнюсі, на якому Україна сподівається отримати запрошення до Альянсу з «відкритою датою». Поки що відомо, що члени організації готуються схвалити пакет довгострокової допомоги для України, але запрошувати приєднатися до Альянсу, як сказав Єнс Столтенберг, не збираються. Україна з осені намагається у двосторонньому порядку заручитися підтримкою свого вступу. Наразі, за даними «Слово і діло», декларації підписано з 20 країнами НАТО та Швецією.

20 країн-членів НАТО та Швеція підписали з Україною декларації про підтримку її членства в Альянсі.

Першою країною, яка підписала з Україною декларацію щодо підтримки євроатлантичної інтеграції, стала Чехія. Документ був підписаний під час візиту прем’єр-міністра Петра Фіали до Києва.

Двосторонні декларації було підписано з країнами Балтії – Литвою, Естонією та Латвією. Членство України в НАТО підтримали Словаччина, Польща, Словенія, Чорногорія, Данія, Ісландія, Норвегія та Бельгія. З останньої декларація була підписана двічі: у листопаді та травні документ конкретизували.

Під час туру Європою президент Володимир Зеленський підписав декларації про підтримку курсу України в НАТО з Італією, Францією, Німеччиною, Фінляндією, Нідерландами.