Українським банкам заборонили безпідставно вимагати у клієнтів гроші за застарілими боргами, передає Корупція.Інфо

Популярне: “Горілка, секс і наркотики”: Луценко розповів про сумнівні методи роботи НАБУ

Розглядаючи справу №6-2891цс16, Верховний суд погодився визнавати переривання строків позовної давності тільки в одному випадку – якщо людина вносила платіж без примусу. У всіх інших випадках, строки позовної давності не перериваються. Тобто банк може судитися за старим кредитом лише протягом 3 років з моменту неплатежу, – повідомляє UBR.

“Багато великих банків в розпал кризи не справлялися пачками проблемних кредитів, і не подавали вчасно до судів на боржників (особливо по невеликих заборгованостях). І тепер, коли почали розгрібати портфелі неповернень, стали виявляти, що забули подати позови 8-10 років тому. Згідно із законом, вони свій шанс втратили: потяг пішов, адже у них було тільки 3 роки, щоб запустити тяжбу”, – пояснив старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

“Банки почали стали вигадувати всілякі хитрощі, щоб маніпулювати часом. Наприклад, знаходять у людини зарплатну карту і списують без відома боржника якийсь платіж – наприклад, штрафну санкцію за непогашення. І після цього подають в суд. Ніби як відлік часу починається з цього платежу, і можна ще судитися 3 роки. Так ось своїм свіжою постановою ВСУ заборонив такі ігри. Він постановив, що новий відлік трьох років може вестися тільки якщо людина сама (з власної волі) щось заплатила банку. Якщо немає – переривання строку позовної давності не було. І банк не може ні на що претендувати”, – додає експерт.

Історії з насильницьким стягненням боргів через довгі роки останнім часом стають все більш поширеними. Найчастіше людина вже забула, що мав банку по, наприклад, картковому кредиту якусь суму (найчастіше невелику – до 1000 грн.), І давно покинула цю фінустанову. Але через роки, вона, помінявши кілька робіт, потрапляє в цей же банк в новій якості – черговий роботодавець випускає йому там зарплатну карту. І працівник банку несподівано по паспорту наривається в системі своєї фінустанови грішок з кредитним неповерненням. І ось тоді він відривається на повну котушку: нараховує на цю заборгованість всі пені і штрафи за пропущене десятиліття, і розмір боргу зростає до десятків тисяч гривень. І як тільки людина отримує на нововипущену зарплату перший оклад, йому автоматично списують всю суму в рахунок погашення позики. Боржник отримує від банку дві смски поспіль – про зарахування коштів на рахунок і про їх списання.

Тільки коли людина звертається в банк, йому пояснюють, що запущено списання старого боргу, і він не скоро побачить свою першу зарплату на новому місці.

«На жаль проблема пропуску позовної давності для банків і позичальників є досить гострою. Особливо це стосується тих боргів, які банки передавали дружнім факторинговим компаніями, або які були продані в процесі ліквідації банків. У цьому випадку банки змушені йти на хитрощі щоб продовжити можливість звернень до суду з позовними заявами, а позичальники використовують весь арсенал доступних їм засобів для переконання судів в зворотному», – зазначив юрист ЮК «Волхв» Віктор Дубовик.

Проблему визнають і інші юристи, відзначаючи, що банкіри не гребують нічим.

«Банки все частіше вдаються до нечесної юридичної практики, з метою створення фіктивних підстав для переривання позовної давності та стягнення заборгованості по неліквідним кредитним договорам», – сказав юрист АТ «Макмел» Микола Ференцюк.

Одночасно фінансисти стали переписувати свої типові договори, додаючи пункти, що суперечать чинному законодавству, і порушують позовні терміни.

«В останні роки банки намагаються вписувати до кредитних договорів збільшення строків позовної давності або навіть продовження їх до повного виконання сторонами зобов’язань. Крім того, за старими кредитними договорами, в яких банки вписували загальні строки позовної давності у три роки, багато банків намагаються стягувати заборгованість навіть після закінчення термінів позовної давності, але в більшості випадків суди відмовляють у таких позовах саме з причини пропуску строків позовної давності», – розповів керуючий партнер АО «Suprema Lex» Віктор Мороз.

І навіть навів конкретні приклади.

«У подібних історіях були помічені такі структури як Приватбанк, Укрсоцбанк, ОТП, Райффайзен і ряд інших фінустанов», – зауважив Мороз.

Юристи не радять людям терпіти, і рекомендують відразу йти в суд, як тільки банк став без дозволу списувати застарілі борги з рахунків.

«Позичальник може звернутися в банк з вимогою повернути помилково списані з рахунку кошти і, якщо банк погодиться з такою вимогою, отримати кошти, списані після закінчення термінів позовної давності, в межах трьох банківських днів. Проте, вважаю, що банки будуть відстоювати законність списання таких сум і повертати їх необхідно буде через суд, а це може зайняти роки», – визнав Мороз.