Передвиборна риторика в уряді вже не підкріплена такою щедрою роздачею грошей, як до першого туру.
Перший після першого туру виборів Кабмін не втратив передвиборної риторики. Швидше, вона навіть зросла, хоча вже підкріплюється не настільки щедрою роздачею грошей, як раніше, що в принципі, зрозуміло – в бюджеті і так утворився серйозний пролом.
3 квітня уряд вирішив присвятити медицині та освіті. Зокрема, школярам пообіцяли комп'ютери з доступом в інтернет і нові автобуси. Решті українців – зниження цін на ліки, боротьбу з фальсифікатом, програми по боротьбі з серйозними хворобами, зокрема, "страховки від раку". Правда, загальну картинку трохи зіпсував виступ профспілок і уповноваженої з прав людини Людмили Денисової, які протестували проти дострокового припинення фінансування пацієнтів, які не підписали декларації з лікарями. Проте, скандальний проект все ж затвердили – заднім числом і до офіційного закінчення громадського обговорення.
Увагу членів уряду від хворих українців відволік міністр МВС Арсен Аваков, який згадав про скандальний вояж до Москви кандидата в президенти Юрія Бойка. Аваков визнав – нічого зробити в цьому питанні він не може – Бойко скористався лазівками в законодавстві, і відбув у Росію на приватному літаку. А щоб припинити таке надалі, запропоновано змінити порядок використання українського повітряного простору – ввести заборону не тільки на регулярне, але і на нерегулярне сполучення з РФ.
Доступні ліки
З 1 квітня почала по-новому працювати програма "Доступні ліки" – її передали на фінансування НСЗУ, а препарати будуть видавати за електронними рецептами.
Але зупинятися на досягнутому МОЗ не збирається. Воно планує розширити список медикаментів для референтного ціноутворення. Ще близько сотні препаратів до вже наявних 300 порівнюватимуть за ціною з аналогами в Польщі, Чехії, Литві, Угорщині із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. За словами заступника міністра Романа Ілика, це дозволить знизити ціни на ліки в Україні. За його даними, зараз вони вище в кілька разів. "Наприклад, фентаніл у нас закуповується за бюджетні гроші по 36 грн., А в сусідніх країнах він коштує всього 6 грн. Така ж ситуація з морфіном. В результаті замість 400 тис. упаковок на ті ж гроші реально придбати більше 3 млн", – пояснив він.
Також планується обмежити націнки на доступні ліки – чим дорожче сам препарат, тим менше на нього буде націнка. Це, за словами Ілика, має відбити бажання у аптекарів нав'язувати покупцям найдорожчі препарати.
Підготували сюрприз і для фармацевтів – вже з цього року стартує пілотний проект по так званому 2Д-кодуванню ліків – препарати потрібно буде постачати свого роду акцизними марками, які дозволять контролювати їх обіг. Це, за задумом МОЗ, допоможе боротися з фальсифікатом, якого зараз у вітчизняних аптеках близько 10%. Правда, обов'язковою цю ініціативу, яка напевно збільшить витрати фармацевтів, хочуть зробити через п'ять років. Втім, можливо ці терміни і скоротять, на чому наполягає прем'єр-міністр Володимир Гройсман, хоча, за його ж словами, це і буде "шоковою терапією" для виробників.
Українці без меддопомоги
МОЗ ухвалив рішення припинити фінансування по так званому "червоному списку", в нього входять пацієнти, які не підписали декларації з сімейними лікарями, вже з 1 квітня цього року, тобто, на три місяці раніше, ніж планувалося. Відповідний проект постанови виставлений на громадське обговорення на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я, а термін обговорення закінчується 7 квітня. Але вже 3 квітня проект було винесено на засідання Кабміну, який спровокував скандал. Так, різко проти виступила уповноважена з прав людини Людмила Денисова, вказуючи, що документ приймається заднім числом і позбавляє українців права на безкоштовну медичну допомогу, що прописано в статті 49 Конституції. Документ розкритикувала також Федерація профспілок, відзначаючи ризик зниження зарплат медпрацівників (клініки недоотримають близько 360 млн гривень).
Втім, МОЗ не має наміру здаватися. Як зазначила в.о. голови цього відомства Уляна Супрун, план по деклараціях українці вже перевищили – планувалося, що їх підпише 20 млн чоловік до літа 2019 року, а вже укладено 26 млн договорів. Тому потрібно відмовлятися від фінансування "червоного списку" прямо зараз. На сторону Супрун фактично став прем'єр-міністр Володимир Гройсман: проект був прийнятий за умови доопрацювання, на яке дали три дні. До доопрацювання рекомендовано допустити представників профспілок. Цілком можливо, що будуть закріплені механізми, що гарантують лікарям нинішній рівень зарплат. Але ось хто подбає про пацієнтів – незрозуміло. Їм, швидше за все, потрібно або терміново бігти підписувати декларації, що, за словами Денисової, не скрізь можливо через брак лікарів, або готується платити зі своєї кишені.
Гроші для школярів
Влада вирішила подбати і про школярів, Зокрема, були виділені цільові субвенції на придбання шкільних автобусів та комп'ютерів (з розрахунку 1 комп'ютер на 10 учнів). Також буде профінансовано придбання роутерів і підключення техніки до інтернету. Держказначейство зобов'язане до 10 числа кожного місяця перераховувати відповідні транші на рахунки обласних рад.
Гроші за цими програмами були заплановані в бюджеті на 2019 рік, але до сьогоднішнього дня не йшли за призначенням через відсутність розпорядження Кабміну. Всього на закупівлю автобусів виділили 325 млн гривень, на закупівлю спецавтомобілів – 175 млн, на комп'ютери – 300 млн, на інтернет – 700 млн.
У Міносвіти також придумали, як підвищити рівень підготовки кадрів у ПТУ. Згідно з новою постановою Кабміну, тепер майстрам за якісне навчання майбутніх робітників можуть виплачувати до 15% зарплати стажистів.
Пожежні на зв'язку
З подачі міністра МВС Арсена Авакова Кабмін затвердив законопроект, що допускає місцеві пожежно-рятувальні підрозділи та добровольчі пожежні бригади до використання радіочастотного ресурсу Держслужби з надзвичайних ситуацій.
Це, як зазначено в пояснювальній записці, допоможе налагодити взаємодію місцевих рятувальників і ДСНС в разі масштабних пожеж і ліквідації їх наслідків. Зокрема, мова йде про зону відчуження ЧАЕС. 20 лютого Кабмін прийняв рішення про створення відомчої пожежної служби в підпорядкуванні Державного агентства України з управління зоною відчуження. При цьому дана служба, за чинним законодавством, не має права користуватися радіочастотним ресурсом ДСНС, що і повинен виправити законопроект. Таким чином, якщо проект буде схвалений в парламенті, пожежники поповнять список служб, яким останнім часом вже дозволили користуватися радіочастотним ресурсом Держслужби з надзвичайних ситуацій (бригади екстреної медичної допомоги, поліція, в тому числі, податкова та ін.).
200 тисяч для спортсменів
Хоча передвиборча роздача грошей напередодні першого туру особливо не допомогла чинному президенту Петру Порошенку, аукціон небаченої щедрості від влади триває. Правда, в набагато скромніших обсягах, ніж раніше.
На останньому Кабміні, наприклад, був затверджений список спортсменів, яким належать президентські стипендії. У нього потрапило 28 спортсменів – параолімпійців та їх тренери. Кожному належить за 7 тисяч гривень. Тобто, всього – близько 200 тисяч гривень.
Зарплати для судової охорони
Інша категорія отримувачів, про яких згадав Кабмін – співробітники Служби судової охорони. Їм встановили нові розміри посадових окладів. Так, глава Служби судової охорони отримуватиме 40 тисяч гривень на місяць, його перший заступник – 20 тисяч, заступник – 18 тисяч. Рядові службовці в залежності від тарифного розряду (1-60) можуть розраховувати на підвищувальні коефіцієнти (від 1,4 до 5,76). Доплати покладені також за звання (коефіцієнти від 0,3 для рядового і до 1,62 для генерала), вислугу (від 5% до 50% від посадового окладу).
У пояснювальній записці зазначено, що Служба судової охорони була недавно створена для підтримки громадського порядку в судах, але розміри грошового забезпечення до цих пір так і не визначені.
Втім, в Мін'юсті проект розкритикували, вказавши, що запропоновані ставки нижче, ніж, наприклад, для поліцейських, зокрема, це стосується окладів для керівного складу.
Формула для тарифів
Кабмін погодив пропозицію Мінрегіону про нові підходи до розрахунку тарифів на комунальні послуги.
Так, зазначено, що вони повинні бути розраховані на підставі "економічно обґрунтованого рівня" і можуть переглядатися по кілька разів на рік. "Економічно обґрунтований рівень" включає вартість ресурсу (газ, електроенергія) та витрати комунальників. Однак, в останні можна буде включати витрати на ремонт мереж, установку лічильників та ін. Планується також обмежити доходи комунальників.
Як зазначено в прогнозі впливу нововведення на ринок, нова формула повинна сприяти посиленню платіжної дисципліни громадян. Так як, нібито, тарифи стануть більш справедливими і "зрозумілими". Але чи знизяться вони при цьому – в Мінрегіоні не уточнюють. Є шанс, що трохи подешевшають опалення і гаряча вода. Через зниження закупівельних цін на газ "Нафтогаз" запропонував знизити ціни для внутрішніх споживачів на 2%. Правда, опалювальний сезон вже практично закінчено, а гарячу воду влітку також вимикають у багатьох містах. Втримаються привабливі ціни на газ до наступного сезону – неясно. Єдине – вдасться уникнути запланованого підвищення тарифів в травні.
Нагадаємо: за минулий місяць борги населення за ЖКГ виросли майже на 7 млрд. гривень, і досягли рекордного рівня – близько 70 млрд. І далеко не факт, що нові тарифні формули допоможуть зменшити цю суму.
Наступ на субсідіантів і пільговиків
Незабаром верифікація одержувачів субсидій і різних бюджетних виплат запрацює в повну силу. Нагадаємо: відповідне рішення про "відсів" претендентів Мінфін прийняв ще в минулому році. Пропонувалося враховувати як надані людиною дані (про дохід, майно тощо.), Так і непрямі дані, зібрані контролерами. Однак тоді механізм так і не запрацював, так як КС вирішив, що персональні дані не захищені. Мінфін розробив порядок такого захисту, зокрема, прописав допуск співробітників для обробки персональних даних (ідентифікація, підписання договору про нерозголошення), контроль операцій по роботі з інформацією та ін.
Варто очікувати, що з повноцінним запуском цього механізму число пільговиків в Україні скоротиться. Адже держава взяла курс на монетизацію виплат, а проводити її, за словами економіста Олексія Куща, реально лише якщо виплати з бюджету повчає максимум 15% населення, а це втричі менше, ніж на сьогоднішній день.