Німеччина ніяк не зможе наростити поставки зброї Україні через військові загрози, які виходять від сучасної Росії ‒ тому що це нібито сильно послабить німецьку армію. Про це повідомляє портал Німецька хвиля з посиланням на офіційного представника Міноборони ФРН.
Військове відомство відхилило пропозицію депутатів бундестагу поставити Україні більше зброї і, якщо знадобиться, погодитися на ослаблення бундесверу. За словами чиновника Міноборони, офіційний Берлін не може піти на такі ризики.
“Дійсно, ми повинні бути готові до того, що (президент Росії) Путін скористається будь-якою слабкістю і навіть тимчасовим проломом в оборонній готовності НАТО”, ‒ зазначив представник Міноборони.
На думку голови Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер, чиї слова передало Зеркало Тижня, перш за все, Німеччина повинна чітко продемонструвати свою зацікавленість в завершенні війни. Як досвід на Балканах, в Іраку чи Сирії продемонстрував, чим довше триває локальний чи регіональний конфлікт, тим більше поляризації і ненависті він спровокує, створюючи нездоланні бар’єри для майбутніх зусиль, націлених на примирення. Для Німеччини і європейських союзників результатом затяжної війни в Україні може стати багаторічна нестабільність на кордонах Європи.
Також хоч Німеччина отримає вигоду від швидкого закінчення війни, цієї вигоди не буде, якщо все рішення буде продиктоване Росією. Тому Берлін повинен зробити все можливе, щоб підтримати Україну і її зусиллях повернути контроль над територіями на півдні і сході. Він, так само як і інші європейські столиці, повинен бути готовим передати набагато більше важкого озброєння Києву, щоб створити необхідні умови для перемир’я чи мирних переговорів. Такі переговори почнуться, лише якщо кожна зі сторін вирішить, що її військові можливості вичерпані. Через п’ять місяців після початку боїв обидві сторони, схоже, все ще далеко від подібних висновків. Росія ще не втратила багато, а Україна – не відвоювала багато. Тому Німеччина повинна переслідувати мету змінити рівняння і зробити все, що в її силах, щоб допомогти Україні битися краще. І це потрібно зробити зараз, а не в середньостроковому майбутньому. Україна не може чекати.
Зусилля Шольца зі зміни німецького підходу зіштовхнулися з великим опором з боку лівого крила СДПН. Впродовж весни і літа канцлеру доводилося мати справу з наріканнями на потенційну політичну і економічну шкоду від нестачі газу наступної зими, а також на рішення канцлера підтримати безпрецедентні санкції проти Росії, збільшити оборонний бюджет і постачати зброю Києву. Ішингер пише, що деякі ознаки вказують на можливість подолання цієї опозиції. Як не дивно, але німецька партія «Зелених», яка в минулому була антивоєнною і антиамериканською, раптом переплюнула СДПН, ставши чемпіоном реалізму в коаліційному уряді. Протистояти Росії? Без проблем. Озброїти Україну? Давно пора! Зберегти роботу АЕС? Можна й це. «Зелені» прийняли зміну настроїв німецького суспільства, яке почало розуміти, що російське вторгнення в Україну – це переломний момент в глобальній політиці.
Опитування, яке Мюнхенська конференція з безпеки провела перед зустріччю G7 у червні, виявило, що не лише німці розглядають російську війну проти України як «кінець ери». 60-70% респондентів у всіх країнах G7 погодилися, що новій ері буде притаманне повернення традиційних загроз для безпеки. І що Захід «вступає в нову Холодну війну з Росією». Не дивно, що у всіх країнах G7 за виключенням Італії Росію вважають найбільшою загрозою. 32 роки тому німецькі лідери радісно оголосили: «Тепер ми оточені лише друзями». Сьогодні це твердження звучить як щось з минулого століття. Хоча, власне, так воно і є. Зараз у Європі триває війна, така війна, яка вимагає від континенту і Німеччини дій. І завдання Шольца – наблизити СДПН до цієї реальності.
