Кирило Буданов, очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, став однією з визнаних фігур у військовому керівництві країни. Його професійні якості та відданість обороні України забезпечили йому високу популярність серед українського населення. Він зазнавав широкого визнання як досвідчений військовий стратег, який відверто висловлював свої погляди щодо оборонних стратегій та геополітичних питань.

Недавно з’явилися чутки про можливий перехід Буданова до політики, зокрема до уряду чи парламенту. Незважаючи на це, Буданов відмовляється коментувати подібні спекуляції, зауважуючи, що він зараз зосереджений на виконанні своїх обов’язків у сфері оборони країни. Його відповідальність перед Україною та його робота в армії займають важливе місце в його житті, і він поки не розглядає можливість виходу з цієї сфери.

«Про політику зараз не думаю, не той час, зараз війна», — Буданов

Експерти вважають, що його можливий вступ до політики може бути відповіддю на високий рівень довіри, який він має серед українців. Його ставлення до влади, його публічні виступи та репутація як військового лідера роблять його привабливим кандидатом для політичної кар’єри. У свою чергу, Буданов зосереджений на тому, щоб забезпечити безпеку та захист України в умовах війни.

Подібні дослідження також вказують на високий рівень довіри громадськості до інших військових діячів, таких як колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та нинішній головнокомандувач ЗСУ Олександр СирськийЗгідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Зокрема, серед 13 діячів у списку найбільше українців довіряють Залужному – 94% довіряють йому і лише 5% не довіряють. Довіра керівнику ГУР становить 66% (цей показник зріс з 60% у грудні, водночас частка тих, хто не довіряє, майже не змінилася – 19% зараз і 20% у грудні).

«Окремо варто звернути увагу на довіру новому головнокомандувачу Сирському. Формально серед усіх респондентів йому довіряють 40%, не довіряють – 21%, а 4% мають невизначене ставлення. Разом з цим 35% не знали його у лютому. У перерахунку до тих, хто його знає, у лютому йому довіряють 62%, не довіряють – 33%. У грудні співвідношення було 63% проти 29%, тобто порівняно з груднем ставлення до нього практично не змінилося», – зазначають соціологи.