Короткої та коректної відповіді на це питання («так» або «ні») не існує. Усе впирається в конкретні параметри сценаріїв, які можна моделювати. Визначальний фактор – це, з одного боку, сила удару ймовірної хвилі, а з іншого – адекватність та оперативність реакції як банкірів, так і держорганів (насамперед, НБУ).
З огляду на ситуацію в економіці, найпотужнішим збурювачем-дестабілізатором може виступити загострення військової агресії Кремлівського Навіженого проти України. В економічному вимірі від цього напряму залежить, зокрема, інтенсивність можливого відтоку депозитів та девальвації.
Як на песимістичний розвиток подій зможе відреагувати Приватбанк? Часткову відповідь на це питання банк фактично дає у фінзвітності за 2014 рік, підготовленій за міжнародними стандартами фінзвітності (МСФЗ). У ній вказується на те, що за найгіршого сценарію, відповідно до стрес-тесту на 31 березня 2015 року банк буде зобов’язаний погасити 24% клієнтських рахунків, а покриття такого відтоку доступними ліквідними активами складає 62%.
Що це означає на практиці? Що без підтримки НБУ Приватбанк не зможе обійтися.
Зрештою, нічого нового в цьому немає. Бо без рефінансування Нацбанку Приват не зумів би пройти (принаймні, так, як він пройшов) ні 2014 рік, ні І квартал 2015 року.
Мовою фінпоказників
За даними фінзвітності Приватбанку за МСФЗ за 2014 рік, торік він втратив близько 23% вкладів клієнтів та їх коштів на поточних рахунках. Йдеться про 34,9 млрд грн. Закрити цю дірку вдалося, насамперед, за рахунок рефінансування НБУ: за минулий рік Приватбанк одержав від регулятора рефінанс на понад 30 днів на суму біля 20,8 млрд грн. З них стабкредити склали 9,9 млрд грн (в абсолютному вимірі це була найбільша сума в банківській системі).
У І кварталі 2015 року історія повторилася. Власне, продовжилася. Згідно, знову ж таки, з фінзвітністю за 2014 рік за МСФЗ, станом на 31.12.14 кумулятивний розрив у ліквідності банку (перевищення ймовірних вимог за зобов’язаннями над доступними активами) в часовому горизонті від 1 до 3 місяців 2015 року оцінювався на рівні 28,5 млрд грн.
І хоча не обов’язково, що на практиці цей розрив реалізувався б повною мірою (оскільки тут включена оцінка вимог вкладників-фізосіб згідно з їх законодавчим правом на дострокове зняття вкладів, а також оцінка депозитів, які на практиці часто пролонговуються), однак, скажімо так, без викликів явно не обійшлося. Насамперед, через потребу повернення Нацбанку в березні-квітні 10 млрд грн, які були отримані торік у цей же період. І без залучення нових позик у регулятора виконати ці зобов’язання не факт, що вдалося б. Нагадаємо, що за даними НБУ, в січні-березні Приватбанк отримав від НБУ стабкредити на 7,8 млрд грн.
Фактична пролонгація Нацбанком кредитів для Приватбанку була особливо важлива з огляду на те, що в І кварталі тривав відтік вкладів населення з цієї фінустанови. У січні-березні обсяг валютних вкладів фізосіб у Приватбанку скоротився на суму близько 499,7 млн дол (-13,9%), а гривневих – на 2,3 млрд грн (-4,5%). У цей період зростання портфелю вкладів юросіб у банку компенсувало лише приблизно половину відтоку депозитів населення. Так, портфель валютних вкладів юросіб збільшився на 251,3 млн дол (+19,9%), а гривневих – на 1,8 млрд грн (+13,1%).
Що очікує Приватбанк у ІІ-IV кварталі поточного року? Згідно з фінзвітністю банку за 2014 рік за МСФЗ, станом на 31.12.14 кумулятивний розрив у ліквідності Приватбанку в часовому відрізку від 3 до 12 місяців 2015 року оцінювався на рівні 8,96 млрд грн. Зрозуміло, що якщо ситуація в банківській системі погіршиться, наприклад, у разі суттєвого посилення бойових дій на Донбасі, ця сума на практиці відчутно збільшується.
Власне, у фінзвіності Приватбанк вказує, що вживає всі необхідні заходи для підтримки стійкості ліквідності, однак вплив «будь-якого наступного погіршення в ліквідність фінансових ринків, збільшення відтоку коштів з банківської системи і волатильності на валютному ринку наразі неможливо визначити». Знову ж таки, на практиці це означає, що покриватися відповідні розриви можуть, передусім, хіба за рахунок рефінансування НБУ.
Єврооблігаційний рояль у кущах.
Але навіть незалежно від військово-політичного чинника, на порядку денному Приватбанку стоїть питання погашення у вересні єврооблігацій на 200 млн дол. Оцінюючи відповідні перспективи, експерти агентства Standard&Poor`s припустили, що «уряд візьме участь у вирішенні питання про те, чи будуть погашені єврооблігації системного значимого Приватбанку своєчасно і в повному обсязі».
«Разом з тим, можливий суверенний дефолт за деякими зобов`язаннями в іноземній валюті підвищив невизначеність щодо надання банку державної підтримки в майбутньому, а також готовності і здатності Приватбанку погасити єврооблігації своєчасно і в повному обсязі, оскільки банк може віддати перевагу зберегти валютні кошти для забезпечення виплат у разі відтоку депозитів в іноземній валюті», – констатують фахівці рейтингового агентства.
Нагадаємо, раніше прес-служба Приватбанку в коментарі FINBALANCE зауважила, що «банк уважно стежить за перебігом переговорів Укрексімбанку щодо зміни параметрів угод за зовнішніми боргами та прийме рішення [щодо реструктуризації, – ред.] на основі аналізу цієї транзакції». Також додамо, що в лютому 2016 року Приватбанк має ще погасити євробонди на 150 млн дол, а в лютому 2018 року – ще на 175 млн дол. Тобто загалом (з урахуванням погашення в 2015 році) йдеться про суму 525 млн дол.
Чи не забагато рефінансування
За даними агентства Standard&Poor`s, станом на кінець березня Приватбанк мав непогашену заборгованість перед НБУ по кредитам рефінансування на 25 млрд грн, що становило близько 14% його зобов’язань. З огляду на те, що на 31 грудня 2014 року борг Приватбанку перед НБУ становив 18,357 млрд грн (збільшившись за минулий рік на 14,885 млрд грн), у І кварталі зобов’язання Приватбанку перед Нацбанком зросла приблизно на 6,6 млрд грн.
У першій половині березня експерти Центру макроекономічних досліджень російського Сбербанку оцінювали частку фондування НБУ в пасивах банку «Фінансова ініціатива» на рівні 30%, в Ощадбанку – 18%, в банку «Фінанси та кредит» – 16%, Приватбанку – 11%.
А на початку квітня група ICU наводила дані, що в абсолютному вимірі найбільше кредитів рефінансування від НБУ отримали Приватбанк, Ощадбанк, Дельта Банк, банк «Фінансова ініціатива». Водночас частка кредитів регулятора у пасивах була найбільшою в тієї ж таки «Фінансової ініціативи», Укргазбанку, Дельта Банку, банку «Фінанси та кредит».
При цьому, в Приватбанку в коментарі FINBALANCE наводили дані з точки зору покриття рефінансом відтоку депозитів фізосіб. Щоправда, вони відображали статус-кво на кінець 2014 року, тоді як в 2015 році відповідні пропорції у випадку, зокрема, "Привату", швидше за все, помітно змінилися.
Воєнно-мораторійні три крапки
Ситуація з Приватбанком цілком вписується в загальні тенденції на ринку. Різниця хіба лише в тому, що з огляду на масштаб його бізнесу (а Приват фактично є банківською системою в банківській системі України), Нацбанку доводиться й доведеться особливо трепетно ставитися до цієї фінустанови, що проявляється, передусім, у щедрості рефінансування.
Водночас якщо банківську систему України почне надпотужно лихоманити в разі суттєвої активізації бойових дій на Донбасі, НБУ не зможе вирішити відповідні питання виключно рефінансуванням, оскільки це неминуче ще більше дестабілізує ринок. І коли з видачею позик учасникам ринку буде перейдено умовну «червону лінію» (тобто позик буде видано забагато), Нацбанку, очевидно, нічого не лишиться, як ввести мораторій на дострокове зняття депозитів. На сьогодні він може відповідні можливості згідно зі змінами, які були нещодавно внесені до законодавства.
Як повідомляв FINBALANCE, 03 березня поточного року правління Нацбанку схвалило постанову №157, в якій передбачено, що в «особливий період» НБУ може зобов’язувати уповноважені банки вводити обмеження на зняття готівки підприємствами, організаціями, фізичними особами-підприємцями та населенням з поточних і вкладних рахунків. Як зауважується в документі, він розроблений згідно з вимогами Конституції, законів “Про оборону України”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про Національний банк України”.
При цьому, наприкінці грудня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», в якому серед іншого передбачено, що НБУ «за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни» має право запроваджувати обмеження на діяльність банків, у т.ч. «обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб, а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей».
Законом визначено, що «наявність ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджується відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, повноваження якої визначаються указом Президента».
24 березня поточного року Петро Порошенко підписав Указ про створення цієї Ради. До її складу увійшли голова НБУ (за згодою), міністр фінансів, голова НКЦПФР, директор-розпорядник ФГВФО, заступник глави НБУ, визначений главою НБУ, заступник міністра фінансів, визначений міністром фінансів, які беруть участь у її роботі на громадських засадах. Співголовами Ради є за посадами голова НБУ та міністр фінансів. У президентському Указі визначено, що рішення Ради носять рекомендаційний характер.
Також додамо, що в січні FINBALANCE отримав від джерел у Кабмін законопроект «Про фінансову систему України в особливий період», який був розроблений Мінфіном на виконання Указу Президента від 24 вересня 2014 року та доручення прем’єр-міністра від 27 жовтня 2014 року. За даними FIBALANCE, він був погоджений з Нацбанком, Мінекономрозвитку, Мін’юстом, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони, МВС.
Документ, зокрема, передбачав, що в разі введення воєнного стану і запровадження мораторію на виплату банківських депозитів кошти клієнтів, що зберігаються на вкладних (депозитних) рахунках у банках, та кошти небанківських фінансових установ, які належать громадянам та/або залучалися від громадян на поворотній основі, "можуть залучатися для задоволення потреб держави у фінансових ресурсах в особливий період шляхом зарахування їх частини, розмір якої визначається Кабміном, до державного бюджету" (цитата з документу).
У законопроекті було визначено, що кошти, залучені таким чином, включаються до державного боргу, який оформлюється державними цінними паперами, що передаються власникам цих коштів. Зобов’язання за такими цінними паперами виконуються державою після закінчення особливого періоду за рахунок коштів державного бюджету на умовах, визначених цими державними цінними паперами.
Це ж саме стосувалося коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб – підприємців, а також фермерських господарств.
Водночас комітет Кабміну з питань економічного розвитку та європейської інтеграції (який очолює А. Яценюк) відхилив відповідний законопроект.
Після того, як про це повідомив FINBALANCE, глава НБУ Валерія Гонтарева на нараді з банкірами заявила, що Нацбанк «категорично не погодився» на запропоновану Мінфіном редакцію законопроекту “Про фінансову систему України в особливий період” і «підтримав рішення урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції, який 23 січня відхилив зазначений законопроект».
Мінфін же також оприлюднив офіційну заяву, що Кабмін не планує здійснювати «тимчасову націоналізацію» вкладів громадян, оскільки «прийняття таких радикальних та болючих для громадян кроків в Україні не на часі і не планується».
«Дійсно, Міністерство фінансів України в минулому році працювало на підготовкою проекту Закону «Про фінансову систему України в особливий період», про який йдеться в статті журналістів. Проте рішенням Кабінету Міністрів України цей проект було відхилено, і уряд не має наміру повертатися до розгляду цього, відхиленого, законопроекту», – наголошували в Мінфіні.
Хай би справді так було, щоб не довелося навіть на рівні обговорення ідей повертатися до нього.