Прем’єр Угорщини Віктор Орбан став єдиним європейським політиком найвищого рангу, яким прибув на китайський саміт «Один пояс, один шлях». Коли 10 років тому Китай запустив свою ініціативу «Один пояс, один шлях», він заявляв про величезні витрати на інфраструктуру, що зв’яже його із Західною Європою. Зараз, десять років по тому, Віктор Орбан приєднається до гостей, серед яких російський президент Владімір Путін і міністр афганського руху «Талібан».

«Повернімося до 2013 року, коли Китай був на підйомі – Сі Цзіньпін прогнозував прибуток від експансії китайських фірм по всьому світу, але низка серйозних потрясінь дійсно вплинула на охоплення та масштаби «Один пояс, один шлях», – сказав Метью Ері з Оксфордського університету.

Серед цих потрясінь – торгова війна зі Сполученими Штатами, вторгнення Росії в Україну та пандемія, сказав Ері. Інші аналітики кажуть, що економічний спад як у Китаї, так і в усьому світі, а також зростання цін на сировинні товари також поставили хрест на цій ініціативі.

Китай жорстко реагує на критику ініціативи «Один пояс, один шлях», заявляючи, що вона несе в собі антикитайські упередження і бажання стримати його зростання, ігноруючи при цьому те, що, за його словами, є справді добрими намірами. Китай заявляє, що цього тижня у форумі візьмуть участь понад 130 країн, зокрема з Латинської Америки і Африки, хоча, на відміну від попередніх років, багато хто з них надсилає міністрів, а не глав держав.

«З точки зору Китаю, найбільша проблема полягає в тому, що вони усвідомили, що несуть величезні борги в країнах, що розвиваються, і їм [цим країнам] буде важко їх виплачувати», – сказав Раффаелло Пантуччі зі Школи міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама в Сінгапурі.

Минулого тижня Пекін погодився реструктуризувати кредити, які заборгували Шрі-Ланка і Замбія, що стало останнім проявом його доброї волі по відношенню до країн, що розвиваються.

Нагадаємо, що на саміт «Один пояс, один шлях» до Китаю приїдуть представники руху «Талібан», які отримали владу в Афганістані після виводу американських військ, а також президент РФ Путін, який приїде «піднімати з колін» «Газпром», намагаючись домовитися про нові контракти з Сі.

Президент Росії Владімір Путін переграв, намагаючись використати «Газпром» для того, щоб поставити Європу на коліна, і тепер його зусилля зі зміцнення державного газового гіганта перебувають у руках Китаю. У 2023 році видобуток газу в Росії впав до рівня, небаченого з 1970-х років, а російській владі доводиться рекордно за останні 11 років підвищувати тарифи на газ для населення.

Після багатьох років зосередження експорту «Газпрому» на трубопроводах до Європи та недоінвестування в потужності зі зрідженого природного газу, Путін має обмежені можливості для газового монополіста. Це стане очевидним, коли він зустрінеться з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня, пише Bloomberg.

Кремль зацікавлений у нових експортних угодах, щоб зміцнити міжнародну присутність «Газпрому». Китай є найбільшим доступним зовнішнім ринком, але він не зможе замінити його один в один. Навіть у найкращому для Кремля сценарії – за умови своєчасного виходу на повну потужність поточних і запланованих проектів – на Китай припадатиме лише близько двох третин тих обсягів, які колись надходили до Європи. Але ціни будуть нижчими, а поставки все одно займуть роки і потребуватимуть значних інвестицій.

«Я не бачу великих шансів для Росії укласти нову газову угоду з Китаєм цього року, незважаючи на бажання російської сторони», – сказав керуючий директор дослідницької компанії Agora Energy Transition China Кевін Ту.

На його думку, Пекін вже збільшив імпорт російських енергоносіїв з початку війни РФ в Україні і він виніс для себе уроки Європейського Союзу з надмірної залежністі від одного постачальника.

Однак будь-якої угоди буде недостатньо для відновлення колишньої могутності «Газпрому». Його ринкова вартість – колись третя за величиною у світі – зараз становить менше половини вартості норвезької Equinor ASA, і інсайдери бачать мало шансів на відновлення.

«У «Газпрому» немає перспектив на найближчі 5-10 років. З Китаєм важко домовитися, і ціна не буде хорошою», – сказав агентству Bloomberg по телефону колишній заступник голови правління Алєксандр Рязанов.