Збройні сили України влучними, “хірургічними” ударами “відрізали” російську армію від поставок озброєння та особового складу в Херсонську область з окупованого Криму.

Про це розповів голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.

“Я можу підтвердити влучні удари по опорних пунктах та скупченнях ворожої живої сили, озброєння, техніки у низці районів Херсонської області. І те, що “хірургічними” ударами повністю виведені з експлуатації практично всі великі Мости – Антонівський (залізничний і автомобільний) та Новокаховський. Залишилися лише пішохідні переходи. У результаті цих дій російська армія виявилася “відрізана” від постачання озброєння та особового складу з території Криму та лівобережної частини Херсонської області”, – заявив він.
При цьому він закликав усіх зберігати спокій та не заважати військовим:

“ЗСУ почали наступ на усіх напрямках на півдні України… Ми повинні зберігати спокій і не заважати нашим військовим. Інформації багато, але зараз важливо зберігати інформаційну тишу, щоб не нашкодити нашій армії”.

До слова, Херсон буде деокупований вже найближчим часом.

Такі сподівання висловив радник голови Херсонської ОВА Сергій Хлань.

“Сам Херсон, я сподіваюся, що незабаром. Я анонсував вересень. Я думаю, все ж таки, вересень. Але це так — виключно прогнози”, — сказав Сергій Хлань.

А ще зазначив, що станеться це завдяки спільній роботі руху опору, партизанів та Збройних Сил України.  

“Якби не наш рух опору і партизани, то не було б таких абсолютно точних хірургічних влучань по розташуванню ворога. Це є спільна робота. Це є спільна робота руху опору, партизанів, нашої артилерії і Збройних Сил України”, — каже Сергій Хлань.

Судячи з того, що російська армія захлинулась на Донбасі, а також втрачає позиції на території Херсонської та Запорізької областей (зокрема через ефективну роботу систем HIMARS), кремлівським окупантам доведеться забути про те, що вони планували там якісь «референдуми ».

«Кремль переоцінив кількість любителів «російського світу» в Україні загалом та у південних регіонах зокрема. До того ж, у окупантів спочатку не було конкретного плану щодо цілей вторгнення. Сьогодні вони розповідають про «референдуми». Завтра вигадають іншу як би процедуру, кінцеве завдання якої намалювати перед російськими телеглядачами картинку, виправдовуючи війну з Україною, що тривала. Десятка місцевих «ватників» та групи завезених із РФ артистів для такої мети цілком достатньо», – каже «Апострофу» політичний експерт, голова Агентства розвитку Приазов’я Костянтин Батозький.

Повідомляється, що в окупованих районах Херсонської та Запорізької областей підготовкою до «референдуму» займаються «політтехнологи» з пулу путінського «кухаря» Євгена Пригожина. Але все звелося до того, що вони просто освоюють кремлівські бюджети на створення пропагандистських редакцій і громадських рухів на підтримку окупації з числа підневільних бюджетників та інших соціально-залежних верств населення.

«Оповідання окупантів про те, що у них на території Херсонщини та частини Запорізької області готовність до «референдуму» становить 95% – блеф. Вони там навіть не починали готуватися, на відміну від ОРДЛО. «Референдум» у Херсонській області – інформаційна спецоперація для тиску на Офіс президента Зеленського, щоб Банкова погодилася на кремлівські умови щодо «переговорів», інакше Москва «відкусить» ще більше території. Повторюся, все це – брехня та маніпуляції», – зазначив у розмові з «Апострофом» голова Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський.

Організація та проведення «референдумів» на українському півдні ускладнюється не лише тиском ЗСУ, а й потужним рухом опору. На Херсонщині та окупованій частині Запорізької області жоден гауляйтер та колаборант, включаючи дрібних «чиновників», не відчуває себе у безпеці. Окупанти не можуть їм гарантувати.

«Поліцейський із окупованого Криму чи РФ, який погодився на «відрядження» до Херсонської області, отримує три оклади. Але все одно цього мало. Окупаційній адміністрації потрібно, щоб і місцеві погоджувалися йти до «чиновників», але мало хто хоче. По-перше, рівень лояльності серед місцевих до росіян вкрай низький. Люди бачать, що творять окупанти. По-друге, на тих, хто може й погодився б, тисне «партизанський фактор». Власне життя дорожче за будь-які «посади» в окупантів», – додав Павло Лисянський.