Біля українського Сєверодонецька тривають бої, і протягом найближчих місяців операції з форсування річок, ймовірно, будуть одними з найважливіших визначальних факторів у ході війни.
Про це повідомляється в Twitter Міністерства оборони Великобританії з посиланням на дані розвідки.
Зазначається, що ключова 90-кілометрова ділянка російської лінії фронту на Донбасі лежить на захід від річки Сіверський Донець.
“Щоб досягти успіху в поточній оперативній фазі наступу на Донбас, Росії доведеться або проводити амбітні флангові дії, або здійснювати форсування річок”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що українським силам часто вдавалося знищувати мости перед відступом, тоді як Росія намагалася створити складну координацію, потрібну для успішного великомасштабного переходу через річки під обстрілами.
На тлі цього уточнимо, що Михайло Подоляк, який обіймає посаду радника голови ОП, розповів про програми “мінімум” та “максимум”, які запропонував шеф Володимир Зеленський.
Представник команди Зеленського дав інтерв’ю виданню “Дзеркало”, під час якого заявив, що “Україна воюватиме до поразки РФ”.
За словами Подоляка, президент запропонував програму “мінімум” для Києва: російські війська відходять до позицій, які вони займали до повномасштабного військового вторгнення. А далі сторони конфлікту сідають за стіл переговорів для мирного процесу завершення конфлікту, де обговорюватимуться всі претензії одна до одної.
Завданням “максимум” в Офісі президента називають відновлення територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах України, програш країни-агресора та трансформацію Росії. Це покладе край загарбницьким настроям РФ, і вона не зможе відновити війну в майбутньому.
Розвіддані показували, що Росія була готова до нападу останній рік. Але питання було в обсязі вторгнення, – повернувся до деталей у перший період до вторгнення Михайло Подоляк.
Ми гадали, що будуть інтенсивні бойові дії на сході України. Росія завжди потребує пошуку внутрішнього чи зовнішнього ворога. Вони вигадали конструкцію з нібито нацистами, які пресують народ Донбасу. Частина території України, яка була захоплена у 2014—2015 роках, перебуває у жахливому стані. Гроші туди йшли, але їх просто грабували, а регіон не розвивався. Логіка Росії побудована на тому, що їм потрібно постійно десь воювати, щоб тримати населення в тонусі і не відповідати громадянам на запитання: «А чому все так погано?» Протягом півроку Росія, до речі, разом із Білоруссю проводили навчання. Але ми об’єктивно не очікували, що ваша країна надасть у повному обсязі свою інфраструктуру для проведення прямої інтервенції в Україну.
Ми думали, що керівництво Білорусі, незважаючи на природну антидемократичність, набагато розумніше і спробує мінімізувати свою участь у прямих військових діях. Тепер юридично Білорусь на довгий час вважатиметься країною, яка надала інфраструктуру для російського вторгнення.
Розвідка повідомляла, що є велике накопичення російських військ і вони активно рухаються. Ми це все враховували. Українська армія так довго і добре тримається, і ми триматимемося далі, а потім переходимо в контрнаступ, бо ми розосередили свої ресурси та можливості. Росія завдавала ударів навіть по військових об’єктах, але, безумовно, вони не завдали істотних збитків ЗСУ. Розподіл ресурсів дозволив нам перегрупуватися та структурувати оборону України. Весь світ бачить, що війна йде за планом Росії. Питання зараз не в Україні, ми боротимемося стільки, скільки потрібно, щоби закінчити війну на наших умовах.
Тут є інший момент. Росія має набагато більше за військову інфраструктуру. Ми хочемо, щоб наші партнери це адекватно розуміли. Ми не претендуємо на наступальну війну, ми займаємось обороною. Але потенціал ресурсів, які є у них і в нас, не можна порівняти. Нам потрібен паритет. Ми повинні мати інструмент, щоб завдавати жорстких ударів по техніці та живій силі РФ. Вони є окупантами. І, безумовно, без наших партнерів, з погляду зброї, нам буде важче і ми зазнаватимемо великих втрат. Ми готові вести війну, захищати та звільняти свою територію. Нас не цікавить Росія за жодними параметрами. Ми не збираємось нападати.