Президент Литви Гітанас Науседа закликав НАТО відмовитися від своїх обмежень щодо створення постійних оборонних баз поблизу російських кордонів.

Про це він заявив в інтерв’ю The Times.

Литовський лідер підкреслив те, що базовий договір Альянсу з Москвою вже фактично не діє через агресивні кроки РФ.

“Оскільки Росія робить активні кроки з розгортання тактичної ядерної зброї в Білорусі, а у нас є всі докази того, що це відбувається, ми повинні нарешті оголосити основоположний акт НАТО-Росія мертвим”, – пояснив Науседа.

Зокрема, за словами глави Литви, без такого кроку договір “все ще забруднює мислення в деяких столицях НАТО”, а тому “це все ще тримає нас у сірій зоні стратегічної неоднозначності”.

Північно-Атлантичний Альянс вже розмістив міжнародні сили в дев’яти країнах, таких як Польща і країни Балтії, але це розгортання відбувається на суворо ротаційній основі, і всі підрозділи, частіше за все, виводяться вже через пів року за договором 1997 року з країною-терористкою, який забороняє постійні бази НАТО на більшій частині території колишнього східного блоку за “поточних обставин безпеки”.

Звернемо увагу на те, що у червні Німеччина, яка раніше захищала угоду з РФ, зробила значний крок вперед, оголосивши, що збільшить свою присутність в Литві до “постійної” механізованої піхотної бригади чисельністю близько чотири тисячі солдатів, як тільки на місці будуть побудовані необхідні казарми та тренувальні об’єкти.

“На мою думку, все більше і більше союзників розуміють, що Путін – азартний гравець, і всі погрози він робить не тому, що він сильний, а тому, що відчуває себе слабким. Я думаю, що цей нещодавній заколот групи Вагнера в Росії показав його слабкість для всіх”, – переконаний Науседа.

“Тому ми повинні залишатися сильними, і це, напевно, найкраще стримування: залишатися сильними, об’єднаними та показувати, що нас не залякати Путіну, тому що в іншому випадку він негайно отримає сигнали про нашу вразливість. (Росія) дійде висновку, що, мовляв, західні країни знову слабкі, не здатні приймати рішення, і, звичайно, це матиме дуже негативний вплив на наші рішення”, – резюмував президент Литви.

Також раніше повідомлялося, що держави НАТО в понеділок, подолавши турецьке вето, досягли згоди щодо регіональних планів, які детально описують, як Альянс реагуватиме на потенційний напад Російської Федерації.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг анонсував, що саміт НАТО у Вільнюсі ухвалить три нові регіональні оборонні плани для протидії двом головним загрозам Альянсу: Росії та тероризму.

“На саміті ми зробимо подальші важливі кроки для посилення нашого стримування і оборони. За допомогою трьох нових регіональних оборонних планів, для протидії двом головним загрозам нашому Альянсу: Росії і тероризму”, – сказав Столтенберг.

Він пояснив, що один план буде ухвалений для півночі, Атлантики і європейської Арктики.

“Другий – для центру, що охоплює Балтійський регіон і Центральну Європу; і південний план для Середземномор’я і Чорного моря”, – додав генсек.

Для виконання цих планів НАТО переводить 300 тисяч військовослужбовців у стан підвищеної готовності, у тому числі значні військово-повітряні і військово-морські сили, зазначив Столтенберг.

Також він очікує, що лідери ухвалять План дій з розвитку оборонного виробництва, спрямований на збільшення попиту, нарощування потужностей і посилення оперативної сумісності.

“Для цього нам потрібно більше інвестувати. На саміті члени Альянсу візьмуть на себе більш амбітне зобов’язання інвестувати в оборону щонайменше 2% валового внутрішнього продукту щорічно”, – додав генсек.

Генсек НАТО також проінформував, що на саміті Альянсу у Вільнюсі лідери ухвалять пакет щодо України, який міститиме три основні елементи.

При цьому він не став розкривати зміст майбутнього рішення НАТО щодо членства України.