Обговорення заявки України на вступ до Північноатлантичного альянсу відбуватиметься після перемоги нашої держави у війні проти росії

Про це зазначила в інтерв’ю АрміяІнформ голова Місії України при НАТО Наталія Галібаренко.

“Що стосується реакції на саму заявку, то я, звичайно, теж маю визнати, що консенсусу всередині Альянсу немає. І про це вже декілька разів говорив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Більшість країн виходять не з того, що вони не підтримують нашого членства — просто вони говорять про те, що першою має бути перемога у війні. А лише потім має бути розгляд нашої заявки про членство. Тут є таке бачення, яке поділяють ключові партнери — Сполучені Штати Америки зокрема. Що нині завдання Альянсу – допомогти нам перемогти. А тоді вже після перемоги можемо починати обговорення заявки”, – сказала вона у відповідь на запитання, як триває процес інтеграції до Альянсу.

За словами голови Місії, наразі Україна має  формувати певний пул держав в Організації, який буде  підтримувати нашу країну, а також продовжувати проводити реформи.

“Якщо ми в певний момент зійдемося в точці, коли ми вже маємо, що показати з точки зору реформ. І відповідно ми ставимо питання на обговорення про нашу заявку — оце буде оптимальний момент, коли може бути ухвалене якесь реалістичне рішення”, – вважає Галібаренко.

Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг переконаний, що підтримка союзниками по НАТО майбутнього членства України в Альянсі залишається незмінною, але зараз головні зусилля країни НАТО зосереджують на підтримці України у боротьбі проти російської агресії.

 «Позиція НАТО щодо майбутнього членства України залишається незмінною. Ми погодилися ще у 2008 році (під час Бухарестського саміту НАТО – ред.), що Україна  стане членом Альянсу, і це залишається нашою позицією. Важливо зараз забезпечити перемогу України як суверенної незалежної держави. Тому що без того, щоб вона збереглася як суверенна та незалежна держава, немає сенсу обговорювати будь-які відносини між НАТО і Україною у  майбутньому. Тож терміновою є необхідність надати  Україні військову підтримку, що союзники по НАТО та його партнери роблять кожного дня», – зауважив керівник Альянсу, відповідаючи на запитання, чи можна очікувати практичних кроків з прискорення процесу входження України в Альянс.

Він зауважив, що разом із прем’єр-міністром Великої Британії Сунаком обговорював, якими можуть бути рамкові умови безпеки після завершення цієї війни, щоб не дозволити росії повторювати агресивні дії проти України та інших європейських країн у майбутньому.

 «Коли ця війна завершиться, ми маємо переконатися, що ця історія не повторюватиметься, що росія не зможе продовжувати вдиратися в Україну. Тому що це  тенденція поведінки. Це розпочалося в  2008 році із вторгнення (росії) в Грузію, потім, у 2014 році – анексія Криму та Донбас, і минулого року – повномасштабне вторгнення в Україну», – наголосив Столтенберг.

«Ми не  можемо дозволити росії продовжувати підривати європейську безпеку, нам необхідно  розірвати це коло російської агресії проти європейських країн. Тож коли ця війна завершиться, ми маємо утворити певні  рамкові умови, щоб переконатися, що російська агресія не буде продовжуватися», – додав генсек НАТО.

Він наголосив, що вважає важливим фактором для зміцнення європейської безпеки швидке входження до Альянсу Фінляндії та Швеції, та висловив переконання, що цей процес може бути завершений під час саміту у Вільнюсі.

«Сподіваюся, що під час саміту у Вільнюсі ми завершимо процес  входження та матимемо Фінляндію і Швецію новими членами НАТО. Як Альянс, ми вже зробили всі необхідні рішення. Під час червневого саміту (у Мадриді) ми запросили Фінляндію та Швецію. Всі країни-союзниці підписали протоколи про входження обох країн. Тож, рішення НАТО було прийнято», – сказав Столтенберг.