По Бахмутському напрямку — якщо брати ситуацію навколо самого Бахмуту, то тут поки що головним епіцентром боїв лишаються Курдюмівка та Кліщіївка. Втім, виникають деякі підстави очікувати, що скоро тут відбудеться прогрес на нашу користь. Про це розповів журналіст Іван Киричевський.

Генштаб в своєму ранковому зведенні говорив, що росіяни за минулу провели авіаудари в районі Білої Гори та Нью-Йорка, і це насправді дуже цікава деталь.

Судячи за дистанцією, били саме керованими авіабомбами на дистанцію до 70 км, і скоріше по тиловим позиціям, а не армійською авіацією як зазвичай і по передовим загонам наших військ.

А якщо подивимось саме на локацію Нью-Йорка, то виглядає, що окупанти так намагались скоріше упередити можливі активні дії наших військ в напрямку на Горлівку.

Є деякі неофіційні повідомлення, що наші війська уже на зараз можуть контролювати значну частину Кліщіївки. І тут саме той випадок, коли краще запастись терпінням і дочекатись офіційної новини про звільнення цього села.

Незалежно від того, коли саме це відбудеться, визволення нашими військами нового населеного пункту біля Бахмуту напевне додасть нової динаміки битві за місто фортецю.

По Куп’янському та Лиманському напрямках – так, поки що тут бойові дії звузились до сутичок за Серебрянське лісництво на Луганщині.

Але не варто виключати, що окупанти можуть мати на підході чергове підкріплення із «штурмових загонів», набраних із завербованих зеків, і спроби проривів на той же Куп’янськ можуть поновитись із новою силою.

У всякому разі, повідомлень про зупинку мобілізаційної машини на території РФ точно не було.

Авдіївський, Маріїнський та Вугледарський напрямки – наші воїни стримують натиск ворога, але в окремі моменти тактична обстановка може коливатись із переходом позицій із рук в руки.

Але якщо чесно, то поки складно оцінити, чи зможуть рашисти нарешті прийняти тут для себе раціональне рішення, і припинити безглузді штурми позицій наших військ. Чи й далі робитимуть по інерції те, що роблять уже кілька місяців поспіль.

По Півдню загалом – вкотре є офіційне повідомлення про успіхи наших військ в напрямку на Мелітополь, а по суті це означає, що наші захисники уже ведуть рух в напрямку того ж Токмака.

Але поки не варто сподіватись, що звільнити це місто від російських окупантів, що зараз поки що грає дуже важливу роль для ворожої логістики – поки що не варто.

Варто бути готовими поки що до того, що тривалий час в офіційних повідомленнях звідти буде просто фіксація «нові успіхи наших військ», але без деталізації навіть про те, скільки кілометрів чи сотень метрів вдалось пройти за добу.

Нюанс в тому, що зараз наші захисники по факту починають штурм укріпрайонів так званої «лінії Суровікіна», і це саме той випадок, коли прогрес буде недоречно вимірювати у сотнях метрів на добу.

Хоча б тому, що ці укріпрайони можуть простилатись на кілька кілометрів вглиб, і тут найкращим мірилом успіху будуть темпи руйнування російських інженерних споруд та знищення особового складу окупантів.

По втратам армії РФ — за минулу добу 31 серпня є новий рекорд в одразу 23 знищені танки ворога за добу, і наскільки високих цифр по одночасно утилізованим танкам росіян не було уже кілька місяців точно.

А по майбутнім втратам армії РФ цілком може бути така тенденція. Окупанти поступово адаптовуються до того, як ми використовуємо касетні снаряди.

Крім того, сам формат боїв за укріпрайони передбачає, що солдати ворога ховаються за міцними укріпленнями. І тут варто бути готовими до того, що якийсь короткий час можливо втрати РФ по живій силі певний час будуть дещо нижчими за звичні цифри.

Водночас, ворог суттєво нарощує використання бронетехніки в боях проти ЗСУ. Тому тут варто чекати якраз навпаки – що втрати рашистів по тим же танкам виростуть суттєво. Майже до того рівня, як сьогодні – одразу 23 одиниці за добу.