У 2021 році політика була під знаком втрачених надій та отриманих шансів. Новий 2022 рік же буде або роком нових правил у політиці, або поворотом для реваншу старих корумпованих практик. Про це розповідає Сергій Лещенко в програмі “Чесна політика” на “24 каналі”.

Головним результатом 2021 року, я вважаю, закон про деолігархізацію. Як би його не висміювали на каналах олігархів, тролили та знущалися, але олігархи реально злякалися свої перспективи.

“Беззубий” закон ускладнює життя олігархів

Спочатку – потрапляння в реєстр олігархів. Далі – перетворення з надлюдей на токсичних персонажів, про яких мають звітувати політики, якщо зустрічаються чи говорять телефоном.

Також необхідність подавати декларації про доходи та звітувати про кожну витрату понад 120 тисяч гривень, які для олігархів є ледь не щоденною практикою.

Після цього – ускладнення стосунків із міжнародними банками, які “вивертатимуть” назовні всі їхні схеми. У перспективі – накладення санкцій та серйозні ускладнення в користування своїми грошима, “нажитими непосильною працею”.

Закон про олігархів, який усі називають “беззубим”, може створити вже у 2022 році нову реальність.

Фактично це запрошення до переукладення соціального договору між олігархами та суспільством, коли все не працюватиме на інтереси кількох родин.

“Велике будівництво” та диджиталізація

При чому повністю всі вакциновані отримали можливість скористатися бонусною тисячою гривень для спрямування на креативні галузі економіки. Український застосунок “Дія” з COVID-паспортом визнають по всьому світу.

Загалом Дія та диджиталізація виводять Україну в лідери регіону щодо подальшої цифровізації. Ухвалення закону про правовий режим Дія City може вивести Україну на роль хаба інтелектуальних технологій.

Створили законні механізми підтримки індустріальних парків. В останні тижні 2021 року ухвалили закон на підтримку локалізації, щоб дати поштовх допомоги місцевим виробникам.

Також “Велике будівництво”. При всій критиці, в Україні щорічно будуть у десятки разів більше доріг, аніж було за часів попередніх президентів.

За 2 роки “Великого будівництва” Україна отримала майже 14 тисяч кілометрів нових шляхів, а це майже 40% доріг державного значення. Майже пів тисячі мостів та переходів. Тоді як за 10 років, від 2009 до 2019 року, в Україні збудували лише 10 тисяч кілометрів нових шляхів.

Фокус на 2022 рік буде Південь України. Саме Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Навколо столиці, своєю чергою, нарешті почнуть будувати об’їзну дорогу.

Зірваний конкурс САП блокує деолігархізацію

Водночас 2021 рік став роком втрачених надій, згаяного часу або саботажу реформ. Насамперед я маю на увазі катавасію з обранням глави САП.

Саме ця людина має здійснювати процесуальний нагляд за всіма VIP-корупціонерами, які підслідні НАБУ. Обрання “розтягнулося” на 15 місяців, що вказує на те, що у влади немає політичної волі на незалежного главу САП.

Це блокує так само й процес деолігархізації, бо вже зараз у портфелі САП є провадження на “Приватбанк”, яке рано чи пізно має вийти на Ігоря Коломойського.

Є “Роттердам+”, формулу, яку запровадив Порошенко в інтересах бізнесу Ахметова. Є справа на Олега Бахматюка, Олександра Онищенка, Миколу Мартиненка, а також на:

  • Миколу Злочевського;
  • Максима Микитася;
  • інших ексолігархів.

Конкурс завершився перемогою детектива НАБУ Олександра Клименка, але конкурсна комісія тижнями відмовлялася затверджувати результати.

Є побоювання, що це виллється у чергове блокування процесу, попри зобов’язання перед громадянами, вимогами закону та спільній декларації з президентом США Джо Байденом.

Старий Конституційний Суд не здається

Інший провал року – це Конституційний Суд, який став конвеєром скасування реформ. Попередній голова суду Олександр Тупицький, якого “кришували” Коломойський та Віктор Медвечук, не здався.

Він намагається повернутися, хоча ці спроби теж триватимуть ще недовго. Навесні 2022 року його повноваження закінчаться.

Конституційний Суд отримав звернення від суддів, яке може підірвати ініційовану судову реформу. Стара гвардія оскаржує норму про те, що залучення міжнародних експертів до оцінювання доброчесності та професійних якостей членів Вищої ради правосуддя й Вищої кваліфікаційної комісії суддів нібито неконституційне.

Цей склад КС відмовився допустити до присяги 2 нових суддів, обраних замість Тупицького та Олександра Касмініна – суддів з обойми Віктора Януковича.

До речі, санкції США проти Тупицького, накладені в грудні 2021 року, є чітким сигналом для всіх, хто намагається “зламати” реформи в Україні.