Після ультиматуму про нерозширення НАТО на Схід, Росія та США 10 січня розпочнуть переговори щодо гарантій безпеки та України. Експерти впевнені, що Москва хоче внести розлад у Західний світ та продемонструвати, що може розхитувати Альянс зсередини.

Про це пише онлайн-платформа “24 канал”.

Директор “Інституту світової політики” Євген Магда впевнений, що зустрічі двох президентів у січні очікувати не варто.

“Я вважаю, що для Байдена в цьому випадку настільки відверто піти на зустріч Росії – означатиме програти президентські вибори”, – запевнив Магда.

Однак, зазначив він, не варто мати зайвих ілюзій. Україні потрібно розраховувати насамперед на себе й не очікувати якихось конкретних предметних дій з боку західних союзників.

“Санкціями вони десь “досягли стелі” й вище, я думаю, вони вже не піднімуться до розширення вторгнення. Тобто, заклики Володимира Зеленського, щоб запровадити санкції, які будуть превентивними, насправді не відповідають західній політичній практиці”, – додав він.

Експерт пояснив, що дипломатія передбачає перемовини та висловлення своєї позиції, але це не означає, що всі обов’язково пристануть на російську позицію. На думку політолога, переговори можуть бути не на рівні міністрів закордонних справ, а на нижчому рівні.

“Ми не маємо допускати такого “акустичного дефекту”, що ми чуємо заяви Путіна про те, що вони всі категорично проти розширення НАТО, але не чуємо заяви генерального секретаря Єнса Столтенберга про те, що НАТО ні з ким не збирається обговорювати питання власного розширення. Це ж офіційна позиція людини, повноваження якої делеговані всіма членами Альянсу”, – уточнив експерт.

Політолог та голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко вважає, що головна мета цих консультацій США і НАТО – знизити ризики військової агресії Росії проти України, тому думка України братиметься до уваги. Зокрема, що стосується мінських угод, то ніяке рішення без України не може бути ухвалене.

“Навіть більше: не можна буде виконати будь-яке рішення, якщо на нього погодиться українське політичне керівництво, але яке не буде сприйняте українським суспільством.

Наведу приклад. Порошенко погодився на мінські угоди і що? Він навіть намагався виконати це, особливо норму, яку дуже хоче Путін, – закріплення особливого статусу ОРДЛО в Конституції України. Порошенко спробував це зробити, але що з цього вийшло, – ми пам’ятаємо. Потім він відмовився від подальших спроб виконати це”, – зазначив Фесенко.

На думку експерта, щодо мінських угод у будь-якому випадку доведеться проводити консультації з Україною всім сторонам. Однак, що стосується НАТО, то публічних поступок Москві не буде, бо це виглядатиме, як поразка та відвертий програш Заходу.

“Для Байдена це було б “самогубством” і, я думаю, що американці на це не підуть. Але ми пам’ятаємо, що було у 2008 році, коли був тиск з боку Росії щодо перспектив надання Україні та Грузії ПДЧ щодо членства. Все це закінчилося тим, що Україна та Грузії не надали ПДЧ, але записали, що таке право вони мають”, – зазначив політолог.

Фесенко припустив, що Росія та Альянс можуть шукати якісь компромісні варіанти. Але якщо поступки й будуть, то з обох боків. На односторонні поступки Захід не піде.

Нагадаємо, що міністерство закордонних справ Росії оприлюднило проєкт договору про так звані “гарантії безпеки”, які Володимир Путін вимагає від НАТО, і які передали Вашингтону. У Білому домі підтвердили перемовини американських та російських офіційних осіб з безпеки, які мають відбутися 10 січня у Женеві. Головна тема – скупчення російських військ на кордоні з Україною та в анексованому Криму.

Документ, опублікований Москвою під назвою “Угода про заходи забезпечення безпеки Росії та держав-членів Північноатлантичного договору”, складається з 9 статей. Одна з вимог –Альянс має письмово взяти зобов’язання більше не розширюватися, в тому числі не приєднувати Україну.

Крім того, Росія вимагає відмовитися “від ведення будь-якої військової діяльності на території України, а також інших держав Закавказзя, Східної Європи, та Центральної Азії”. А також не проводити військові навчання на певній відстані від кордонів Росії та країн НАТО.