Генеральний прокурор Ірина Венедіктова вчора, 11 травня, оголосила про підозру у державній зраді народним депутатам Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку (обидва з ОПЗЖ).
Що відбувається в справах інших нардепів, які раніше отримали підозри розповідається в матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада вже майже півтора року живе без “захисту” – депутатської недоторканності. Команда Володимира Зеленського, прийшовши до влади, скасувала “імунітет” парламентаріїв, виконавши передвиборчу обіцянку.
Обіцянка зняти імунітет з депутатів була однією з головних у їхній передвиборчій програмі. Втілити її в життя вдалося в період парламентського “турборежиму” восени 2019 року. Тоді скасували статтю Конституції, яка встановлювала особливий статус притягнення нардепів до кримінальної відповідальності.
Через пару місяців парламентарії все ж встановили “запобіжники”, які дещо ускладнюють цей процес. Після цих правок починати кримінальне провадження проти депутатів може виключно Генеральний прокурор. Всі процесуальні документи в справі також необхідно погоджувати з ним.
Цей механізм запрацював з 1 січня 2020 року, коли Офіс генпрокурора очолював Руслан Рябошапка. Він встиг підписати підозру нардепу лише один раз. Тоді як повною мірою скористатися новими повноваженнями змогла його наступниця Ірина Венедиктова. За рік роботи вона позбавила недоторканності відразу п’ятьох представників Верховної Ради. Вчора цей список поповнили ще два парламентарі від ОПЗЖ – Віктор Медведчук і Тарас Козак.
Перші ластівки
Першим депутатом, який на собі випробував “доторканість” з боку нового керівника Офісу генпрокурора Ірини Венедиктової, став представник ОПЗЖ Ілля Кива. Підозру йому вручили 3 квітня минулого року.
За версією слідства, вдень 22 січня народний обранець, перебуваючи в кафе в центрі Києва, вступив у конфлікт з відвідувачем і вдарив його. Потерпілий, учасник АТО Михайло Майман отримав струс головного мозку і зламаний ніс, а Кива – підозру в нанесенні легких тілесних ушкоджень (ч.2 ст. 125 Кримінального кодексу).
Справу з лютого поточного року неспішно розглядає Печерський райсуд Києва.
Наступну підозру від генпрокурора також отримав представник парламентської опозиції. Венедіктова 10 червня 2020 року погодила і розпорядилася вручити підозру депутату від “Європейської солідарності”, п’ятому президенту Петру Порошенку.
Йому пред’явили підозру за ч.4 ст. 426-1 Кримінального кодексу (від 7 до 10 років в’язниці). За версією слідства, Порошенко як Верховний головнокомандувач в умовах особливого періоду перевищив свої повноваження і незаконно призначив Сергія Семочка першим заступником Голови Служби зовнішньої розвідки. Екс-президент назвав кримінальний процес “політичним переслідуванням” з боку влади.
Справа проти Порошенка поки не передана до суду, з липня 2020-го року адвокати екс-глави держави вивчають матеріали провадження.
У середині вересня генпрокурор Венедіктова підписала підозру депутату від “Слуги народу” Олександру Юрченку у вимаганні хабара за внесення змін до законопроекту. Сам парламентарій свою провину заперечує.
Ірина Венедіктова близько місяця відмовлялася узгодити підготовлену НАБУ підозру для депутата провладної фракції. Вона мотивувала це тим, що бюро не надало достатньо доказів. У підсумку депутат все ж був притягнутий до кримінальної відповідальності, але уникнув перебування в СІЗО, вийшовши під заставу 3 млн гривень.
Справа проти Юрченка ще не передана до суду, з березня він і його адвокат ознайомлюються з матеріалами.
Донедавна останніми, хто позбувся депутатського імунітету, були Віктор Мялик з групи “За майбутнє” та Владислав Поляк з групи “Довіра”.
На думку Венедіктової, велика кількість депутатів, які втратили недоторканність за минулий рік, – кращий показник ефективності працюючого механізму. “Я переконана, що ми не на словах, а на ділі руйнуємо “касту недоторканних”, – підкреслила Генеральний прокурор.