Термінова посадка російського дальнього стратегічного бомбардувальника Ту-22М3 у цивільному аеропорті “Пулково” аж ніяк не була пов’язана з поганими метеорологічними умовами чи чиїмось телефонними жартами. 

 Про це повідомляють джерела 24 каналу в українських спецслужбах. 
За їхніми даними термінову посадку літака, що входить до російської ядерної тріади, у Санкт-Петербурзі, вимагав екіпаж борту через несправність гідравлічної системи. Оскільки ж Ту-22М3 виконував тренувальний політ із готовими до запуску ракетами Х-22, позаштатна ситуація могла призвести до загибелі тисяч росіян. 
 Втім, ніхто з керівництва аеропорту та представників місцевої влади не наважився адекватно відреагувати на небезпеку. Військові приховали від них інформацію про подію для “не створення паніки”. 

Що відомо про аварійну посадку Ту-22М3 у Санкт-Петербурзі? 

 Ввечері 5 березня 2023 року на цивільний аеропорт Пулково залітав погано керований літак стратегічної авіації з ракетами загальною масою вибухівки у майже 2 тонни у тротиловому еквіваленті. 

І хоча керівництво головної повітряної гавані Санкт-Петербурга не було проінформоване про наявність на борту озброєння, воно все одно відреагувало зовсім не так, як би мало. 

Ніхто зі співробітників аеропорту не повідомляв численним пасажирам про можливу небезпеку та не зробив нічого, аби вберегти їм життя у разі чого. 

Оскільки ж дотягнути до місця свого базування борт не міг, росіяни прийняли рішення садити його в Пулковому – єдиному найближчому аеропорту, де злітно-посадкова смуга могла б дозволити йому приземлитися. 

Якщо б приземлення борта пішло не за планом, детонація Ту-22М3 разом із ракетами могла б стерти половину цивільного аеропорта з лиця землі. Х-22 призначена для атаки авіаносних груп та здатна зруйнувати цілу багатоповерхівку, а літак не лише ніс їх дві, але й мав понад 30 тонн пального. 
 Зрозуміло, що російське військове та політичне керівництво було одразу проінформоване про інцидент, але відреагувало на нього як завжди: нікому не повідомляти зайвих подробиць, розповідати як про штатну ситуацію. Про порятунок людей взагалі ніхто й не думав. 

Втім, доки пропагандисти чекали на темники від Кремля, їм довелося терміново придумувати всілякі небилиці. Спочатку представники аеропорту розповідали своїм недожурналістам байки про те, що борт посадили через погані метеоумови. Згодом з’явилася абсолютно ідіотська версія про те, що “борт був захоплений телефонними терористами з України”. 

 Зрозуміло, що таке пояснення не задовільнило керівників його авторів, бо в такий спосіб вони фактично визнали, буцімто одним телефонним дзвінком можна змусити терористів із ВКС засумніватися у безпеці стратегічних бортів. То ж про цю версію всі швидко забули. 

Ніяких офіційних коментарів щодо інциденту ніхто з російських чиновників не надав, однак вже після того, як літак полагодили, у псевдоЗМІ пояснили, мовляв, він просто сідав на дозаправку. Така от собі звичайна ситуація, коли на штатному аеродромі не здатні заправити російський бомбардувальник-ракетоносій до повного бака. Буває. 

 Той факт, що в одному з найважливіших літаків Росії може під час польоту статися аварійна ситуація, свідчить про те, наскільки все погано в авіації у окупантів. Падіння винищувача Су-34 в Єйську, регулярні інциденти з “жорсткою посадкою” гелікоптерів, менш відомі аварії російських ВКС та проблеми зі стратегічними літаками напряму пов’язані з тим, що Росія не здатна обслуговувати свої борти. 

Заводи Росії не можуть виготовляти потрібну кількість запчастин, а чималу кількість деталей взагалі виробляли за кордоном, то ж замінити їх наразі нема чим. До того ж загарбникам не вистачає навіть банальних розхідників типу якісних мастил. 

Ще й через необхідність розосередження по різних аеродромах подалі від України літакам стратегічної авіації доводиться долати зайві тисячі кілометрів, що вибиває їх ресурс із шаленою швидкістю. То ж нема чому дивуватися, що ВКС Росії несуть пряму загрозу своєму ж населенню, адже кожен 10-й вильот літаків супроводжується аварійними ситуаціями, а в такому випадку падіння бортів на голови росіянам є лише питанням часу.