Як заявив військовий експерт полковник запасу Петро Черник, зроблений величезний крок уперед у частині потенційного оперативного оточення Бахмута. Росіяни будуть битися за нього на смерть. Чому? Бо він політичний. Путін сказав, що його взяли, він нагородив їхніх недогероїв за взяття Бахмута. Розуміючи, що росіяни вміють масово помирати «за родіну, за вєлічіє», в даному випадку за Путіна, вони будуть це робити. Вийти звідти вони не зможуть.
Найкращий сценарій, який може скластися найближчими тижнями – це оперативне оточення. Що це таке? Це коли дороги, зокрема, й та, яку назвали, опиняються під вогневим контролем артилерії, особливо ближнього радіусу дії, мінометів, що працюють на відстані до 7 кілометрів, підкреслив він в розмові з Обозревателем.
Повне оточення – це коли на кожній стежці, на кожній дорозі поставлений блокпост. Але про повне оточення говорити некоректно, бо противник все це буде нищити. Тільки оперативно – артилерія рухається і завдає ударів по всьому, що рухається. Якщо, умовно, в межах місяця це складеться, це буде фантастичний успіх.
Щодо самої битви за Бахмут, то я не впевнений, що цю битву треба робити. Нагадаю, як росіяни брали Бахмут – величезними «м’ясними» хвилями. Ми не можемо собі дозволити кидати на убій тисячі наших солдатів тільки тому, що Бахмут має бути взятий.
Мудріше відрізати всю логістику ворога, щоб вони щурів їли. Я думаю, що так і буде.
Однак не треба недооцінювати ворога. 110 тисяч люду – це неймовірно багато. Поясню, чому вони це роблять. Все через Бахмут. Здати вони його не можуть, і зрозуміло чому. Будуть битися до останнього патрона, до останнього солдата.
Як вони мислять? Не можуть далі просунутися, Бахмут треба тримати, треба створювати точку тиску, куди, за їхньою логікою, ми будемо знімати сили і засоби із Бахмутського плацдарму. Це логічно. Сконцентрували велику кількість живої сили, це так. Але цю силу треба забезпечити нормальною технікою.
Тепер розбираємо ситуацію суто по книжці. 40-тисячний корпус потребує 725 танків, 2,5 тисячі броньованих машин і тисячу стволів артилерії та реактивних систем залпового вогню. Всього цього немає. Якщо знайдуть на 100 тисяч 500 танків, це буде добре. Відкриті джерела кажуть, що в них ледве 500 броньованих машин, а треба 5 тисяч. І треба 2 тисячі стволів. Немає цього.
Якщо вийдуть на показники у 50% забезпечення технікою, це для них буде фантастика. Але є нюанс. Бахмут вони брали не технікою, а піхотою, і 100 тисяч – це багато.
Ми впоралися в Бахмуті? Впоралися. Ми їх винищили. Далі Бахмута вони просунутися не можуть. Але 100 тисяч – це забагато, їх також доведеться нищити.
І найголовніший момент – не треба боятися часткових успіхів ворога. Жодна війна в світі не знає, щоб одні нескінченно наступали, а другі нескінченно відступали. Так не буває. Навіть ті, хто зазнають стратегічної поразки, все одно наступають і можуть мати успіх.
Друга світова війна, 1944-1945 рік. Німці ще під Сталінградом зрозуміли, що їм кінець, але вирішили битися на смерть. Арденнська операція, так званий Арденнський виступ в бік південно-західної Бельгії. Вони тоді прорвали оборону США на 100 кілометрів. Це був серйозний успіх. Але перебіг війни це не змінило.
І у росіян можуть бути якісь часткові успіхи, і це треба спокійно приймати. Бої і битви можуть бути програні. Важливо виграти війну.
Не секрет, що Збройні сили вже дістають до одного логістичного маршруту росіян на Бахмутському напрямку та працюють над тим, аби перерізати інші.
Про це повідомив керівник пресслужби Східного угруповання військ ЗСУ Ілля Євлаш в етері телемарафону.
«Один зі шляхів, ми вже можемо до нього добивати, це траса Бахмут – Горлівка, яка перебуває за 3 км від лінії зіткнення, це робоча дистанція для наших мінометів та БПЛА.Також у противника ще залишається декілька логістичних трас, якими він постачає забезпечення до бахмутського угруповання, це і траси, які ведуть з окупованої території. Проте ми продовжуємо зараз різати ці шляхи й продовжимо це робити далі, аби знекровити російське угруповання на цьому напрямку і завдати йому максимальних втрат», — сказав він.
Він також зазначив, вперше після тривалої перерви ворог спробував перевірити оборону ЗСУ поблизу Білогорівки, кинули в бій своїх в’язнів – всі вони були знищені.