У соцмережах з’явилося відеозвернення від колишнього співробітника вітебського ОМОНу Павла Кулаженком. У ньому спецназівець розповідає, чому не згоден з жорсткими діями силовиків на вулицях білоруських міст і просить їх скласти зброю.
Єврорадіо зв’язалося з Кулаженком, який тепер живе в Нью-Йорку. Він розповідає:
Я завжди скептично ставився до білоруської опозиції, тому що вона була представлена такими лідерами, які не могли достукатися до народу. Я все-таки людина зі сфери насильства, моє життя було з цим пов’язана. Тому, коли я побачив протести, затримання, я подумав “Ну да, вийшли на новий рівень”. Але потім з’явилися фотографії покалічених людей, з рваними ранами, з дірками від гумових куль, з відірваними кінцівками. Наступною точкою було те, коли з’явилися відомості про тортури в катівнях ІТТ на Окрестина. Але це ще не було поштовхом, щоб висловити громадянську позицію. Поштовхом послужило те, що коли я побачив, яку підтримку білоруси вирішили надати один одному. Коли я побачив купу репостів від медиків про безкоштовне надання допомоги в усіх медичних сферах.
Коли я це побачив, я, напевно, вперше відчув гордість, усвідомлення приналежності до білоруської нації, я захотів хоч якось в цьому взяти участь.
Журналіст запитав – У вашому відеозверненні ви згадуєте командира, який віддав наказ не ловити протестуючих за хлопки. Мовляв, він користувався великою повагою серед підлеглих. Чи є в цілому у внутрішніх військах поняття справедливості і честі або там люди звикли бездумно виконувати накази?
У нас тоді дійсно виходив командир вітебського ОМОНу. Він говорив розпорядження від МВС щодо ударів в долоні, щодо збору людей в громадських місцях не виконувати. Він сказав це відкритим текстом: “Щоб я про таких затриманнях не чув!” І в той момент у Вітебську не було таких затримань.
Зі свого досвіду служби у внутрішніх військах знаю, що ВВ зараз ганяють, як собак. Треба розуміти, що це солдати строкової служби. Солдат в білоруській армії – це, по суті, істота безправна. Там все дуже жорстко: є наказ – йди виконуй. Плюс до всього у них зараз напружений графік. Хронічний недосип і так далі. А ще вони ізольовані від дійсності.
Я дуже добре розумію різницю між ОМОНом, солдатами строкової служби, військовослужбовцями збройних сил, між загонами на зразок “Алмаза”, “Альфи”, СОБР. Це зовсім різні рівні.
Я брав участь у трьох виборах, і щодо вітебського ОМОНу можу сказати, що нас не використовували для розгону протестів, нам не віддавали наказів, які змусили б нас робити непростий моральний вибір. Нас використовували для захисту і охорони стратегічних об’єктів.
У 2010 році вітебський ОМОН по повній бойовій в повному складі сидів у Палаці Республіки в ніч підрахунку голосів. Всі обласні ОМОН теж розсадили. Так вийшло, що ми все знали, для чого ми там сидимо. Сиділи ми не для того, щоб захистити процедуру підрахунку голосів. Нас посадили туди, тому що хотіли зробити красиву картинку. Там було два ряди чотириметровий вікон, і, коли почав збиратися натовп протестуючих, повинні були спрацювати провокатори, зробити так, щоб натовп штурмував Палац Республіки. Щоб ці всі вікна звалилися на нас і щоб можна було отримати таку красиву жертовну картинку, яку можна було б показати світовій громадськості і виправдати насильство до протестуючих. І задавити цьому раз і назавжди.
Також боєць зазначив –
Є тягар персональної відповідальності за свої дії. Є також відповідальність за виконання явно злочинних наказів. Тобто ніхто не отмажется. Я думаю, всі, хто був помічений у звірствах, всі вони повинні понести відповідальність.
Той же наказ – його можна витлумачити і виконати по-різному. Коли говорять “Іди розганяй тих людей” або “Іди пакуй тих людей”, з позиції солдата строкової служби – він може підійти, взяти під ручки і завести, а може відметелили кийком. Це дуже розмита грань, яка визначається найбільше персональними моральними принципами людини.
