Наразі мета ЗСУ – пробити коридор на Токмак, Мелітополь, перерізати створений Росією сухопутний коридор із Кримом, звільнити лівобережну частину Херсонської області і в перспективі вийти на рубежі з півостровом Крим для його подальшої деокупації. Про те, що Крим – вирішальна територія. Україна звільнить її своїм багатоплановим контрнаступом: ізолює сухопутними атаками, зробить його непридатним для російського флоту, військово-повітряних сил та логістики наголошував генерал Бен Годжес, екскомандувач армією США в Європі.
На шляху пробивання коридору до Азовського моря російське командування створило кілька стримуючих факторів, які уповільнюють просування Збройних сил України, про це розповідає військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
«Перше – це гіпертрофована кількість фортифікаційних споруд, щільність фортифікаційних споруд. Фактично це – лабіринти. Другий фактор – це величезна кількість людського ресурсу, яким вони затикають усі свої діри у прямому та переносному сенсі. Практично кожен окоп, практично кожен ВОП, РОП, траншея, будь-яка яма – всі вони заповнені людським ресурсом, який перетягують навіть із інших плацдармів. І це є елементом, що гальмує. А третій – це авіація, на жаль, ця проблема була, є та й залишається. Використання великої кількості КАБів, використання тактичної авіації, а також ударних гелікоптерів – все це також гальмує», – прокоментував Коваленко.
На даний момент, відомо, що у напрямку Токмака українським Збройним силам, в районі села Роботиного, вдалося пробити першу лінію російської оборони. ЗСУ пройшли так звану «лінію Суровікіна», створили своєрідний клин – завширшки 11 кілометрів та глибиною близько десяти. Це відповідає площі півтори тисячі футбольних полів, або трохи менше за територію князівства Ліхтенштейн.
Експерти зазнчають, що правильне розташування окопів, таке, як облаштоване на Запорізькому напрямку, дозволяє вести кругову оборону.
Крім того, у багатьох місцях укріплення збудовані в кілька паралельних кривих ліній, які тягнуться по кілька кілометрів. Це дозволяє задіювати маневрену тактику.
На думку експертів, цю лінію оборони росіянам вдалося збудувати завдяки нестачі засобів нападу в українській армії. Наразі тут три класичні лінії оборони, як за підручником.
«Перша лінія оборони – це переважно мінно-фугасні загородження, мінні поля, траншеї, окопи, ВОПи, це «секрети» з протитанковими ракетними комплексами та іншими засобами ураження техніки. Завглибшки ця смуга забезпечення, тобто перша лінія оборони, приблизно п’ять кілометрів. Друга лінія оборони також має велику кількість траншей, окопів, опорних пунктів, і завглибшки вона близько п’ятнадцяти кілометрів, це середній показник. Третя лінія оборони – це тилова лінія, там розміщуються склади з боєприпасами, паливно-мастильними матеріалами, командні пункти, пункти управління, системи протиповітряної оборони, комплекси різного призначення», – каже Олександр Коваленко.
Також, якщо подивитися на мапи, що позначають російські укріплення, можна побачити, що в населених пунктах Очеретувате і Токмак, російські військові створили траншеї та окопи, повністю оточивши ці місця. Такі інженерні рішення називають оборонними рубежами.
На думку Коваленка, штурмувати такі оборонні рубежі буде вкрай складно. Набагато раціональніше буде обійти їх та оточити. Але перед цим обов’язково треба розширити клин.
