На Авдіївському напрямку є щонайменше три плацдарми, які Сили оборони України використовують для знищення окупантів.

Про це одному з українських ЗМІ розповів полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор, військовий експерт Роман Світан пояснив, яка ситуація в районі Авдіївки.

Промзона на Авдіївському напрямку є у «трикутнику» Спартак – Авдіївка – Ясинувата. За неї зараз ідуть важкі бої. «Промка» важлива для росіян, щоб не дати ЗСУ можливості здійснити маневр на Донецьк.

Однак, оскільки успіхів у окупантів майже не було, промзону просто розбили за допомогою КАБів, авіації та артилерії.

– Останні півтора місяці вони конкретно зносили «промку», як і намагаються чинити з Авдіївкою. Зараз цей плацдарм, який росіяни створили, служить для їх знищення. Вони там закріпитися не можуть, а ми відійшли трохи ближче до Авдіївки, – наголосив Роман Світан.

Українські військові утримують промзону за допомогою артилерії, яка є в Авдіївці. Схожа ситуація також у районі Авдіївського коксохімічного заводу. Там створено плацдарм між залізничною дорогою та коксохімом.

«Коксохім» – це потужне підприємство, трохи менше за «Азовсталь», деякі технологічні процеси там відбуваються досі вже 30 років. Він перебуває під контролем наших військ, – наголосив полковник запасу.

Крім того, є ще третій плацдарм у районі Степового біля залізничної дороги у бік Очеретиного. Росіяни намагаються переходити через залізницю і ЗСУ навіть їх пропускають, проте потім накривають артилерійським вогнем. Вогненним валом окупантів зганяють на кулемети чи мінні поля.

В той же час, за словами ветерана АТО Євгена Дикого тактика окупантів під Авдіївкою зовсім не змінилась за цей час і вони вважають, що якщо м’ясними штурмами взяли Бахмут, то так далі треба брати й все інше.

А що ви думаєте з цього приводу? Ставте лайк та пишіть свої думки у коментарях

Він відзначає, що Бахмут дався окупантам такою ціною, що ми б такого не повторювали, але для росіян людське життя своє і чуже нічого не значить.

«Поклали 100 000 людей, але ж «Артемівськ — наш!», тому все це м’ясо очікується і під Авдіївкою, — акцентує експерт. — Звичайно, такі штурми дають свій результат, і, нажаль, жорстокі бої зараз точаться вже в промзоні під Авдіївкою».

Але промзону окупанти все ще не взяли, стверджує ветеран АТО. Взагалі Авдіївка — дуже «міцний горішок» і недаремно росіяни не змогли за допомогою сепаратистів її взяти у 2014 році. І навіть з початку широкомасштабного вторгнення авдіївська промзона була чи єдиною лінією фронту, яка не зрушилась з часів Мінських угод.

«Бетоні споруди залишились ті самі, командири залишились ті самі, тому причина просування окупантів в іншому, — стверджує пан Євген. — Ніхто нічого не прогавив, просто фізично не вистачає людей, щоб стримувати м’ясні російські штурми».

Якщо спрощувати та узагальнювати, каже експерт, то можна сказати так: до нас дуже довго їхало західне «залізо». І не тільки європейське, бо ті сами Abrams мали бути вже навесні, а приїхали, як то кажуть, під новорічну ялинку. Весь цей час ми втрачали бійців, бо треба було хоч якось стримувати ворога.

«Останній час я чую від мінометників: нам тут насипали багато снарядів, ми виносимо ворожі «опорники», а на них просто нема кому зайти, — констатує Дикий. — А іноді буває, що снайперів та танкістів переводять до піхоти, бо немає кому позиції тримати».

І ось коли «залізо» таки доїхало в достатній кількості до України, то замінити особовий склад вже нема ким, бо мобілізація в народі не популярна. Тому, на думку Євгена Дикого, можливо доведеться втратити Авдіївку, щоб до населення нарешті дійшло, що неможливо виграти війну без великої мобілізації.